Громадська рада просить зупинити знесення МАФів у Києві до 2027 року

У Громадській раді пояснюють: попереду складна зима, тож невеликі торгові точки можуть стати порятунком для киян. За словами голови ради Геннадія Кривошеї, кіоски здатні забезпечувати людей продуктами та товарами першої необхідності, коли велика логістика дає збій. А павільйони з генераторами можуть бути місцями, де можна зігрітися, випити гарячого чаю чи зарядити телефон.

Кривошея нагадує, що на початку повномасштабного вторгнення, у лютому-березні 2022-го, коли більшість столичних супермаркетів не працювали, саме малий бізнес став однією з точок опори міста.

Минулого року Київ розпочав масштабну реформу тимчасових споруд: запровадив електронні аукціони та єдиний дизайн-код для нових павільйонів. До старту демонтажів у місті налічувалося близько 15 тисяч МАФів, зараз комунальники прибрали абсолютну більшість із них на правому березі.

Підприємці скаржаться: раніше оренда тимчасової споруди коштувала від 500 до 2,5 тисячі гривень на місяць, тепер стартова ціна сягає 4–10 тисяч. Станом на травень нових договорів уклали менш як 200.

Після знесення кіосків у багатьох районах утворився «торговельний вакуум», що посилило стихійну торгівлю. Департамент територіального контролю визнає: через брак інспекторів упоратися з цим не може, тож закликає киян бойкотувати нелегальні точки.

Історик Андрій Плахонін наводить приклад Мишоловки — логістично ізольованого району з приватною забудовою. Там знесли торговий павільйон, а поряд немає ані перших поверхів, ані підвалів, куди міг би переїхати магазин. Найближча крамниця — «Фора» за півтора кілометра, на проспекті Науки. На місці знесеного кіоска, за словами Плахоніна, литовська благодійна організація роздавала продуктові набори та питну воду.