Латвія напередодні виборів: хто замінить «росіян» у Сеймі та як це вдарить по Україні

Політичне життя Латвії струснуло наприкінці травня: прем'єрка Евіка Сіліня пішла у відставку через те, що заміну міністра оборони не погодили з коаліціянтами. До виборів лишалося менш ніж пів року, тож розпустити парламент було неможливо — довелося шукати хоч якийсь формат співпраці до 3 жовтня.

Праволіберальна «Нова єдність», яка має найбільшу фракцію в Сеймі й мала делегувати нового голову уряду, так пересварилася з партнерами, що прем'єрське крісло врешті віддали Андрісу Кулбергсу — лідеру опозиційного правоцентристського блоку «Об'єднаний список». І це стало переломним моментом: якщо на початку року рейтинг цієї сили був меншим за 10%, то з призначенням Кулбергса він різко пішов угору. Останнє опитування Latvijas fakti дає партії чинного прем'єра 23,6% — тобто перше місце і, фактично, збереження посади за Кулбергсом.

Для України це радше добра новина. За три з половиною місяці на посаді Кулбергс не показав жодного наміру послаблювати підтримку Києва. Більше того, саме за нього Рига й Київ домовилися разом будувати завод із виробництва ударних дронів, і саме нинішній уряд блокує зняття санкцій з путінських олігархів. Але не менш важливо, хто стане партнером «Об'єднаного списку» по коаліції.

«Нової єдності» там майже напевно не буде — конфлікт між цими силами тягнеться ще з 2023 року. Не бачать у коаліції й Союз зелених та селян, який свого часу зі скандалом покинула значна частина політиків «Об'єднаного списку». Натомість майже гарантовано туди потрапить правоконсервативний «Національний альянс» — партія, що з 2011 року майже завжди була при владі, крім хіба що уряду Сіліні, і займає безкомпромісно проукраїнську позицію. Однак її рейтинг — лише близько 11%, тож для більшості потрібна щонайменше третя сила.

І ось тут починається найцікавіше. Роками головною особливістю латвійських виборів було те, що перше місце брала партія російської меншини, а коаліцію потім складали без неї. Після повномасштабного вторгнення РФ «Злагода» взагалі не подолала 5-відсотковий бар'єр, а найбільш пропутінські виборці пішли до радикальнішої «Стабільності!» Алексєя Рослікова. Проти Рослікова торік відкрили кримінальну справу — за підозрою в допомозі державі-агресору та розпалюванні національної ворожнечі. Сам він утік до Білорусі, де часто з'являється в пропагандистських програмах, але поки вироку немає, навіть зберігає місце у списку. Щоправда, шанси «Стабільності!» повернутися до Сейму мінімальні — 2,5%. «Злагода» тим часом має лише 1,7%.

Тож кому відійдуть голоси російськомовних латвійців? Частина, як вважають, пішла до «Суверенної сили», яка на вибори йде в блоці з «Асоціацією нових латишів» і разом може набрати 9–10% — але ці партії працюватимуть в опозиції. А чимала частина голосів може дістатися «неросійській» популістській партії «Латвія на першому місці» — і це вже принципово, бо саме вона є дуже ймовірним кандидатом на входження до нової коаліції.

Її лідер — мільйонер і забудовник Айнарс Шлесерс, який позиціонує себе як «латвійський Трамп». На передачу уряду 48 дизельних генераторів для Чернігівської області в партії відреагували так: «Ви помітили, у нас у Латвії є традиція — коли потрібно допомогти якійсь іншій державі, ми готові залишитися взагалі без штанів». Орієнтація на Вашингтон позначається й на зовнішньополітичному курсі: вступ України до ЄС партія підтримує, а от у НАТО — ні, бо проти цього нібито виступають Сполучені Штати. Проросійською її назвати теж не можна: там уже заявили, що виключають коаліцію з силами, які не засудили російське вторгнення в Україну.

Утім, у програмі є пункти, явно розраховані на російськомовних виборців: повернення викладання хоча б кількох предметів російською у середній школі — звісно, за бажанням батьків — і зняття обмежень на транспортування Латвією російського зерна, що нібито стане внеском у боротьбу зі світовим голодом. У решті це типова правопопулістська сила з обіцянками знизити податки й заощадити бюджет, включно з ідеєю злити МВС і Міноборони. Рейтинг дозволяє їй розраховувати на друге місце з понад 12%.

По суті, відмовившись від коаліції з низкою сил, партія Кулбергса має лише двох потенційних партнерів для більшості: або «Латвія на першому місці», або «Прогресивні» — ліберали, ідеологічно дуже далекі від фаворита перегонів. Тож менш ніж за два тижні до виборів уже можна назвати і ймовірне ім'я прем'єра, і склад коаліції. Лишається сподіватися, що входження популістів до уряду не стане проблемою для проукраїнського курсу Латвії.