Молдова готується до надзвичайного стану в енергетиці: чого побоюються в Кишиневі

Уряд Молдови у вівторок ухвалив звернутися до парламенту з проханням оголосити надзвичайний стан в енергетиці. Для цього депутати зберуться на екстрене засідання вже у другій половині дня.

За словами гендиректора Національного центру управління кризами Сергія Дьякону, країна зараз закуповує за кордоном близько 60% електроенергії. У пікові години потрібно 440–450 МВт імпорту, тоді як гарантована потужність — лише близько 360 МВт. «Різницю забезпечують додатковими потужностями, які є в регіоні, на які ми не можемо розраховувати постійно, і, відповідно, будуть потрібні оперативні заходи», — пояснив він.

Із газом ситуація виглядає краще, але не безтурботно: контракти укладені більш ніж на 90% потреб на холодний сезон, а запасів у країні — приблизно на 10 днів. Дьякону нагадав, що світові ціни зросли, а поповнення обов'язкових резервів потребує грошей у стислі терміни. «Ситуація стабілізувалася, але в існуючому глобальному контексті, коли протоки закриті, коли потужності з переробки дизельного пального скоротили, коли кілька країн повідомляють про нестачу, нам потрібні механізми для швидкого втручання, стабілізації цін і, що найважливіше, стабілізації запасів, щоб у нас не було дефіциту і ми могли продовжувати роботу», — підкреслив посадовець.

Додається й гідрологічна проблема: на Дністрі та Пруті серйозний дефіцит води. Низький рівень може вдарити по водозбірних потужностях, а отже — по постачанню питної води людям. Саме тому, за словами Дьякону, надзвичайний стан дозволить за потреби швидко ухвалювати тимчасові заходи: підтримувати запаси й імпорт енергоносіїв та пального, захищати споживачів і критичну інфраструктуру, не перериваючи водо- та електропостачання.

Міністр енергетики Дорін Жунгієту попередив про ще один болючий момент — серйозний ризик зростання тарифів для споживачів. Підвищення може бути значним і тиснути на сімейні бюджети. Нагадаємо, що наприкінці березня парламент Молдови вже запроваджував надзвичайну ситуацію — тоді причиною були ризики перебоїв з електрикою через відключення ЛЕП Ісакча — Вулканешти після російської атаки на українську інфраструктуру.