Мандати для «ждунів»: як 38 голосів гальмують зачистку місцевих рад

Місцеві ради під час війни мають проблему: депутати роз'їхалися, частина — за кордоном, частина — під слідством. Щоб громади не залишалися без рішень, парламент підтримав у першому читанні законопроєкт 14405 — тепер рада може працювати й ухвалювати рішення, навіть якщо в ній залишилася лише третина депутатів.

Поруч профільний комітет розглядав інший документ — 13618. Він має пришвидшити процедуру відкликання депутата місцевої ради партією, за списком якої він обирався, та заміщення його наступним кандидатом. Зараз «відступник» може роками судитися, і весь цей час партія не має змоги завести заміну. Законопроєкт обмежує судовий розгляд таких справ 15 днями та пришвидшує дії територіальної виборчої комісії, а в разі її бездіяльності передає ці обов'язки ЦВК.

Утім, до другого читання в 13618 потрапила правка народного депутата від «Голосу» Романа Лозинського — позбавляти мандатів усіх депутатів місцевих рад, обраних від заборонених у 2022 році проросійських партій. Комітет її підтримав одноголосно. Лозинський нагадав, що схожий законопроєкт №7476 подавав ще уряд у 2022 році, але далі комітету справа не пішла.

Саме ця правка, за словами співрозмовників у «Слугах народу», і поставила винесення 13618 до зали на паузу. Головний автор законопроєкту Іван Крулько з «Батьківщини» пояснює це арифметикою: «парламентська монобільшість у нас тільки на папері і «слугам народу» доводиться домовлятися, зокрема, з представниками заборонених партій». У групах «Платформа за життя та мир» і «Відновлення України» разом 38 депутатів — більше, ніж у «Європейської солідарності» з її 26. За підрахунками руху «Чесно», у жовтні 2025-го «Відновлення України» голосувало синхронно з монобільшістю у 75% випадків, а «Платформа за життя та мир» — у 61%.

На місцях картина масштабніша: у 2020 році від нині заборонених партій обрали 4188 депутатів рад різних рівнів — близько 10% від усіх. Із 30 рад, де таких депутатів було половина й більше, працюють лише шість.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель вважає, що парламент має створити умови для втрати депутатства такими обранцями принаймні на місцевому рівні, і називає основною перешкодою ймовірні неофіційні домовленості влади з групами колишньої ОПЗЖ. Ексдепутат Олександр Черненко називає норму «чистою декларацією та красивим піаром», а головний редактор «Чесно» Олександр Саліженко припускає, що її лобісти спробують провести через правку до іншого законопроєкту.