30.08.2026 Народна Рада Політика і суспільство України

Не випускають з ТЦК: юристка пояснила, коли це злочин, а коли — ні

·1095 слівредакція
Не випускають з ТЦК: юристка пояснила, коли це злочин, а коли — ні

Прийшов уточнити дані, а опинився замкненим до проходження ВЛК? Адвокатка пояснює, де межа між законною вимогою і криміналом, та що робити, якщо вас тримають силою.

Візит до територіального центру комплектування за довідкою чи відстрочкою іноді перетворюється на багатогодинне «сидіння» під наглядом, поки людина не погодиться на медогляд. Заступниця голови військового комітету Асоціації правників України Катерина Аніщенко пояснила, що в частині таких випадків ідеться не про неввічливість, а про ознаки злочину.

Направлення на ВЛК прямо в приміщенні ТЦК — це звичайна адміністративна дія. Після скасування статусу «обмежено придатний» (Закон № 3633-IX від 11 квітня 2024 року) повторний огляд для багатьох став обов'язковим, незалежно від мети візиту. Але примусово завести людину на медогляд просто зараз ТЦК не може. «Законодавець обрав механізм непрямого примусу: повістка з датою і місцем плюс відповідальність за неявку», — каже Аніщенко. Покарання за ухилення (стаття 210 КУпАП або 336 КК) не дає права тримати людину, поки вона це покарання не «відпрацює».

Якщо ж людину не відпускають після відмови від огляду, це підпадає під статтю 29 Конституції та статтю 262 КУпАП, де чітко визначено, хто може затримувати. ТЦК і Служби правопорядку там немає. «Перелік не можна доповнити наказом чи внутрішньою інструкцією», — наголошує адвокатка. Навіть відсутність офіційного рішення не рятує: практика ЄСПЛ (справа «Кренга проти Румунії») вважає позбавленням волі саму неможливість вийти з приміщення. Тому в діях посадовців з'являються ознаки статей 146 (незаконне позбавлення волі) та 365 (перевищення влади військовою службовою особою) КК.

Обмежити свободу пересування законно можна лише у трьох випадках: адміністративне затримання поліцією (до трьох годин, за статтею 263 КУпАП), затримання за підозрою у кримінальному правопорушенні (стаття 208 КПК) або якщо людину вже зараховано до списків військової частини наказом. Поки такого наказу немає — перед ТЦК цивільна особа з повним обсягом прав.

Якщо вас не випускають, адвокатка радить діяти так: фіксуйте аудіозапис розмови (відео під час воєнного стану може бути обмежене), напишіть заяву на ім'я начальника ТЦК у двох примірниках із відміткою про прийняття, зафіксуйте час прибуття та спробу вийти, повідомте близьких чи адвоката. Телефонуйте на 102, викликайте адвоката, подавайте заяву до ДБР (статті 146 і 365 КК), скаргу до обласного ТЦК, Генштабу, Офісу військового омбудсмана чи Уповноваженого ВР із прав людини. Можна також подати адміністративний позов про визнання дій протиправними.

Важливо: незаконне утримання та обов'язок пройти ВЛК — різні речі. Якщо повістку вручили належно, а людина демонстративно ігнорує її, вона ризикує за статтею 336 КК попри порушення з боку ТЦК. «Тактично розумніше наполягати на праві вийти, але не відмовлятися від огляду як такого», — радить Аніщенко. Пройдіть ВЛК і оскаржте висновок у вищій комісії чи суді або подайте заяву про перенесення огляду з поважних причин.

Читайте також