Новий Митний кодекс: Верховна Рада отримала понад 3,5 тисячі поправок

Проєкт нового Митного кодексу України — один із перших документів, які уряд Сергія Корецького повторно вніс до Верховної Ради, і вже 19 серпня парламент ухвалив його за основу. Обговорити деталі зібралися учасники Третьої Митної платформи у Львові — представники влади, бізнесу, експерти та міжнародні партнери.

Заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук наголосив, що йдеться не просто про оновлення законодавства, а про формування системи, наближеної до правил і практик ЄС. Над документом працюють разом із Єврокомісією, європейськими експертами, депутатами, бізнесом і громадськістю. Голова профільного комітету ВР Данило Гетманцев зауважив, що Україна виконала майже 90 відсотків митних зобов'язань за Угодою про асоціацію, ухваливши за час повномасштабної війни 11 законів.

Голова Держмитслужби Орест Мандзій розповів, що відбулося вже понад 80 робочих зустрічей щодо законопроєкту. Серед ключових новацій — перехід на термінологію та процедури ЄС, європейські підходи до декларування й митного боргу, п'ятирічні контракти й обов'язкова ротація для митників, а також створення спеціалізованого правоохоронного підрозділу та інституту детектива.

Найбільше дискусій точилося довкола статусу митниці у боротьбі з контрабандою. Мандзій переконаний, що ефективна митниця має бути наділена правоохоронними повноваженнями. Народна депутатка Ніна Южаніна наполягає на іншому підході: такі функції варто дати окремому підрозділу, адже нині митники, які першими виявляють ознаки злочину, не мають права на оперативно-розшукову діяльність.

Заступник голови фінансового комітету Олександр Ковальчук повідомив, що жодна фракція не залишилася осторонь обговорення. А голова підкомітету з питань митної справи Олександр Сова визнав: терміни набуття чинності переноситимуть, бо спершу потрібні десятки законодавчих актів, понад 50 підзаконних документів і дворічна розбудова ІТ-системи, інтегрованої в європейську інфраструктуру. За словами міжнародного експерта EU4PFM Вітяніса Алішаускаса, саме ІТ-складник — найскладніший, хоч ЄС готовий і надалі допомагати.