Останній гомстедер Америки: як ветеран отримав землю на Алясці, куди не ведуть дороги
Кеннет Дірдорфф у 1974 році переїхав на Аляску, щоб почати нове життя, і несподівано став останньою людиною в історії США, яка отримала землю за Законом про гомстед.
Ветеран війни у В'єтнамі залишив Каліфорнію у пошуках роботи та осів у дикій місцевості біля річки Стоуні, приблизно за 320 кілометрів від Анкориджа. До його садиби не вели дороги — дістатися можна було лише літаком, човном або через хащі, а пошту доводилося забирати в іншому поселенні.
Щоб вижити серед природи, Дірдорфф відкрив невеликий магазин для мандрівників, полював, займався хутровим промислом і обробляв землю. Для розчищення ділянки він використав трактор Allis-Chalmers 1945 року, який доставили частинами, — машина допомогла витягнути сотні пнів і підготувати ґрунт для господарства.
Усі юридичні вимоги для отримання землі він виконав ще у 1979 році, але остаточний патент уряд видав лише 5 травня 1988-го. Саме цей документ Національний архів США визнає останнім патентом, виданим за Законом про гомстед. Дослідження Служби національних парків у 2001 році підтвердило, що Дірдорфф був фінальним власником землі за цією програмою.
Його випадок символічний ще й тому, що Конгрес скасував закон ще у 1976 році, але для Аляски зробили виняток, дозволивши оформлювати гомстеди до 1986-го. Сам закон підписав Авраам Лінкольн у 1862 році — він дозволяв отримувати до 160 акрів державної землі за невеликий збір, п'ять років проживання та покращення ділянки.
За час дії програми на Алясці у приватну власність передали 3277 гомстедів площею понад 360 тисяч акрів — це менш ніж 1% території штату. Водночас історія гомстедів має й темний бік: розселення поселенців супроводжувалося витісненням корінних народів і втратою їхніх земель. Сьогодні терміном "гомстединг" називають самостійний спосіб життя з вирощуванням власної їжі та мінімальною залежністю від зовнішнього світу.
