Рада взялася за ПДВ на посилки: що зміниться для покупців

16 вересня 2026 року народні депутати віддали 273 голоси за законопроєкт №16051-1. Він змінює правила оподаткування дистанційного продажу товарів, які приходять в Україну міжнародними поштовими та експрес-відправленнями. Головна новація — скасування пільги з ПДВ для комерційних посилок вартістю до 150 євро. Тобто якщо модель запрацює, податок братимуть фактично з першого євро.

Щоправда, формулювання «ПДВ з першого євро» потребує уточнення. Йдеться не про будь-яке переміщення речей через кордон, а саме про дистанційний комерційний продаж. Нині посилки для громадян у межах порогу 150 євро звільнені від ПДВ, а все, що дорожче, обкладається митними платежами за чинними правилами.

Масштаб питання вже давно не зводиться до кількох дешевих посилок. За митною статистикою, яку наводить Міністерство фінансів, у 2025 році в Україну надійшло міжнародних відправлень на 167,3 млрд грн. З них 92,9 млрд грн — це 55,5% — не оподатковувалися завдяки пільзі. Для порівняння: у 2023-му обсяг такого імпорту був близько 40 млрд грн. За два роки він зріс більш ніж удвічі. Тенденція триває: за сім місяців 2026 року загальна вартість посилок сягнула 136,3 млрд грн, і 56,8 млрд з них ПДВ не обкладалися.

Головний аргумент прихильників реформи — конкурентна нейтральність. Український продавець платить ПДВ, утримує склад і персонал, а аналогічний товар можна замовити напряму на іноземному маркетплейсі й завезти в посилці до 150 євро без податку. Мінфін подає зміни саме як вирівнювання умов для вітчизняного бізнесу та міжнародних платформ. Але постає й інше питання: хто насправді заплатить за це вирівнювання? Частина товарів може взагалі не мати аналогів на нашому ринку — тоді для покупця зміниться передусім кінцева ціна.

Механізм обіцяють зручний: для товарів до 150 євро ПДВ адмініструватимуть через електронні платформи, щоб покупцеві не доводилося самому заповнювати декларації. Обов'язок нарахування і сплати ляже на маркетплейси та інших визначених учасників. Проте юридичний обов'язок і економічний тягар — різні речі. Платформа може перерахувати податок до бюджету, але частину або й весь тягар цілком здатен перенести на покупця через ціну. Тож теза «нас це не стосується, бо платитиме маркетплейс» економічно некоректна.

Чи подорожчає все рівно на 20%? Не обов'язково. Ставка ПДВ в Україні справді 20%, але кінцевий вплив залежатиме від політики конкретного продавця та платформи: частину навантаження можуть покрити маржею, знижками чи логістикою. Великі платформи мають для цього більше можливостей, ніж дрібні продавці. Точніше говорити так: податкова перевага такого імпорту зникне, а як навантаження розподілиться між продавцем, платформою та покупцем — вирішить ринок.

І ще одне: законопроєкт №16051-1 — це поки що не закон. Чинний режим для покупців наразі не змінився. До того ж ідеться саме про комерційні покупки: для некомерційних відправлень, які одна фізособа безоплатно надсилає іншій, залишається ліміт 45 євро.