Податкова правка вдарила по роботах: як 5 місяців гальмували НРК

Історія, яка могла стати ще одним українським успіхом у мілтеку, перетворилася на бюрократичний трилер. Навесні 2026 року Міноборони планувало законтрактувати 25 тисяч наземних роботизованих комплексів — удвічі більше, ніж за весь 2025-й. Але 1 січня 2026-го набув чинності закон про оподаткування банків, який несподівано вдарив по роботах.

Формально законопроєкт №14097 стосувався лише банківської сфери. Проте він змінив податковий режим для електродвигунів, які використовують у НРК. Виробники отримали 20% ПДВ на комплектуючі, що з'їдало маржу та робило контракти збитковими. За середньої ціни робота у 638 тисяч гривень державі довелося б шукати додаткові 3,19 мільярда гривень або скорочувати закупівлі на понад 4 тисячі одиниць.

Частина компаній почала відмовлятися від угод, інші опинилися перед вибором: працювати в нуль чи в мінус. Усе це — на тлі кадрових змін у Міноборони, що лише сповільнило реакцію. Проблему визнали лише в травні 2026-го, коли Рада ухвалила закон про звільнення НРК від ПДВ. Пільга запрацювала з червня, але п'ять місяців війни були втрачені.

Експерти ГАР МО назвали це симптомом системної хвороби: держава не має механізму, який би вчасно помічав, що податкова чи митна правка б'є по оборонці. Вони пропонують запровадити обов'язкову оцінку впливу на оборону для всіх законопроєктів, створити "єдине вікно" для скарг виробників і прописати в контрактах формулу перерахунку ціни у разі зміни податків.

Ціна питання — не лише мільярди гривень. За п'ять місяців, поки чиновники розбиралися, бійці на нулі могли отримати менше роботів, які вивозять поранених і підвозять боєприпаси. І це не кажучи про те, що наступною жертвою бюрократії можуть стати батареї, оптика чи радіомодулі.