Пенсії за 35 років: як змінювалися правила і де українці втрачали гроші

Перший закон про пенсійне забезпечення незалежної України ухвалили ще в листопаді 1991 року. Тоді формула була простою: чоловіки виходили на пенсію в 60 років із 25 роками стажу, жінки — у 55 із 20 роками. Основний розмір виплати становив 55% від заробітку, а за кожен додатковий рік стажу додавали ще 1%.

Усе змінилося 2004 року, коли запрацював закон про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З'явилося поняття страхового стажу, а розмір пенсії почали рахувати за складною формулою, яка враховує середню зарплату по країні, індивідуальний коефіцієнт заробітку та коефіцієнт стажу. Для розрахунку можна було взяти будь-які 60 місяців поспіль до липня 2000 року, тож вигідні довідки про зарплату могли суттєво підвищити виплату. Але багато хто про це не знав або не встиг вчасно подати документи — і втратив тисячі гривень.

Жовтень 2011 року запам'ятався протестами: закон про збалансування доходів і видатків Пенсійного фонду урізав спецпенсії, посилив перевірки довідок про зарплату та встановив мінімальний стаж у 15 років для виходу на пенсію в 60 років. Реформа не розв'язала головної проблеми — тіньової економіки та демографічного дисбалансу, тож закон ще близько 50 разів коригували.

У 2017 році близько 10 мільйонів пенсіонерів отримали перерахунок із єдиним показником середньої зарплати — 3764,40 грн. Виплати зросли на кількасот гривень, але вартість року стажу знизили з 1,35% до 1%. Тоді ж почали поступово підвищувати вимоги до стажу: до 2028 року для виходу на пенсію в 60 років потрібно буде мати 35 років стажу.

Сьогодні головні проблеми — обмеження коефіцієнтів, несправедливість залежно від дати народження та величезна різниця між виплатами. Чверть пенсіонерів живе приблизно на 3500 грн, тоді як окремі категорії отримують сотні тисяч. Експерти кажуть: системі потрібна нова реформа, яка врахує недоліки чинної моделі.