Продукти в запас: чи варто скуповувати через удари по складах

Попри російські удари по складській інфраструктурі, підстав для панічних закупівель продуктів немає. Про це на брифінгу в четвер заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

«Чогось нового щодо того, що треба мати в умовах війни, нічого не змінилося. Треба мати мінімальний запас. Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає», — наголосив посадовець.

За його словами, ситуація з постачанням продуктів зараз далека від тієї, що була у 2022 році. Можливі лише невеликі затримки через перебудову логістики, але це не критично. Базовий запас на місяць, який радять мати в умовах війни, лишається актуальним, а його наповнення залежить від потреб кожної родини.

Водночас міністр не приховує: через пошкодження складів вартість продуктів може зрости в середньому на 2,5%. Це макроекономічна оцінка по всіх позиціях, тож окремі товари можуть дорожчати нерівномірно.

Висоцький також заспокоїв щодо забезпечення внутрішнього ринку: без урахування зернових та олійних, 70–80% продовольства споживається в Україні, а решта йде на експорт. Для зернових та олійних картина протилежна — три чверті продукції продають за кордон. Активно експортуються крупи, заморожені продукти, цукор, олія, молочка, м'ясо, яйця, а також фрукти, зокрема яблука та виноград. А от овочі борщового набору майже повністю орієнтовані на внутрішнього споживача.

Єдина категорія, яка суттєво залежить від імпорту, — риба: понад 80% споживання покривається поставками з-за кордону. Проте, за словами міністра, навіть тут довгострокового дефіциту не передбачається: логістика через пункти пропуску працює, а товари можуть їхати просто до магазинів.