Рада звільнила Кравченка з посади генпрокурора: 317 голосів і жодного проти

Голосування відбулося під час засідання парламенту: 317 депутатів підтримали звільнення, проти не був ніхто, утрималися теж нуль — ще 23 парламентарі участі в голосуванні не взяли.

Сам Кравченко на засіданні не з'явився, бо напередодні виїхав за кордон. Замість цього він звернувся до депутатів через соцмережі, закликавши їх ухвалювати рішення самостійно і не піддаватися політичному та медійному тиску. У тому ж дописі він написав про себе в третій особі, назвавши себе єдиним генпрокурором, який не побоявся тиску й вручив керівнику НАБУ підозру з достатньою доказовою базою. Єдине, про що він жалкує, — що під тиском Президента не підписав цю підозру значно раніше.

Кравченко також заявив, що за час роботи не погоджувався на «безпідставні» чи політично вмотивовані провадження НАБУ і САП щодо народних депутатів. Окремо він висловився про конфлікт з антикорупційними органами: за його словами, він підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та ще одній особі, яку пов'язав із керівництвом САП. Кравченко стверджує, що Кривонос підробив документи для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та міг використати фіктивне усиновлення, щоб уникнути відповідальності. Йдеться про події, які могли статися 15 років тому.

У НАБУ ці заяви спростували: там кажуть, що Кривоносу офіційно жодної підозри не вручали, а дії Кравченка називають частиною системної атаки на незалежність антикорупційних органів. Підозри, про які говорить ексгенпрокурор, в НАБУ охрестили новим жанром — «телеграм-підозри». В Офісі Генпрокурора після виїзду Кравченка за кордон теж заявили, що підозр антикорупціонерам не виписували.

Усе це розгортається на тлі операції «Карфаген» — одного з найгучніших антикорупційних розслідувань вересня 2026 року. НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, брала гроші від незаконних кол-центрів за «кришування». Очолити її, за даними слідства, міг керівник одного з підрозділів Офісу генпрокурора Сергій Кропива; у схемі могли бути задіяні працівники прокуратури та наближені особи. Понад 20 млн грн, за версією НАБУ, пішли на нерухомість, коштовності та інше майно, ще мільйони оформлювали на третіх осіб. ВАКС узяв Кропиву під варту із заставою 120 млн грн, загалом у справі п'ятеро підозрюваних.

Після зустрічі із Зеленським Кравченко подав заяву на звільнення. У медіа з'являлися припущення про його можливий зв'язок зі справою, які він заперечував, натомість стверджуючи, що «Карфаген» задумали, аби завадити йому вручити підозри керівникам НАБУ та САП. На момент оприлюднення звернення він уже виїхав за кордон разом із дружиною, а в соцмережах написав, що перебуває у закордонному відрядженні для виступу в ПАРЄ. У ПАРЄ цю інформацію не підтвердили, і де нині перебуває Кравченко — невідомо.

Остаточне рішення про звільнення генпрокурора ухвалює президент. Сумнівів, що він погодиться з депутатами, немає: раніше Володимир Зеленський заявив, що Кравченко має залишити посаду, і відсторонив його від виконання обов'язків. Щоправда, сталося це так, що ексгенпрокурор устиг здійснити атаку на НАБУ та САП і виїхати за кордон — тож навіть за оголошення йому підозри притягнути його до реальної відповідальності вкрай важко. А щодо нового генпрокурора, то в кулуарах кажуть, що наразі немає навіть персони, яка могла б узяти на себе виконання обов'язків. Громадськість закликає парламентаріїв та Президента провести відкритий конкурс на посаду.