Реактивні «шахеди»: чому ППО буксує і що треба змінити

Нова хвиля атак реактивними «шахедами» змушує переглядати тактику протиповітряної оборони. Експерти пояснюють, чому старі методи більше не працюють і які рішення можуть зламати ситуацію.
Реактивні «шахеди» стали новим викликом для української ППО. Якщо зі звичайними дронами система навчилася справлятися за рік — їх масово збивали дешеві перехоплювачі, то нові цілі виявилися складнішими.
Головна проблема — тактика. Реактивні «шахеди» летять на висоті понад 3500 метрів, що робить їх недосяжними для кулеметних установок, автопушок «Гепард» та ПЗРК. Ефективними залишаються лише реактивна авіація, ЗРК та зенітні дрони. Останні, за статистикою, збивають лише 15% таких цілей, тоді як для економічної доцільності потрібно близько 40%.
Окрема історія — нова модель «Герань-4». Вона суттєво відрізняється від попередньої «Герані-3»: швидша, маневреніша, з китайським двигуном. Це вже ближче до українських «Пекло» чи «Рута». Система, яка навчилася перехоплювати повільніші цілі, тепер буксує.
Не менш важливий дефіцит радарів. Саме вони — основа протидії, але їх бракує, а західні та українські виробники завантажені замовленнями. Без раннього виявлення на більших ділянках ефективність падає.
Фахівці наголошують: попереду ще складніший виклик — «Герань-5», яка може літати значно далі. Система ППО має адаптуватися вже зараз, і це потребує координації, нових засобів та швидких рішень.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Рада ухвалила комплексну підтримку для дітей з інвалідністю: що зміниться
- Удар по будівлі поліції в Житомирі: двоє загиблих, 20 поранених
- Сеута досі не повернулася до нормального життя: тисячі мігрантів лишаються на вулицях
- Хмара зберіг команду Міноборони та розповів про розмову з Федоровим
- У Нігерії перекинувся човен: щонайменше 43 загиблих, більшість — діти







