Мільярди на папері: чому реформа АРМА буксує вже два роки

За два роки реформи АРМА держава оновила процедури відбору управителів і виконала одну з вимог ЄС. Однак більшість змін запрацювали лише наприкінці 2025-го або навіть цьогоріч. На практиці система все ще буксує.

Перший конкурс на голову Агентства провалився, другий оголосили нещодавно. Майже рік орган працював без постійного керівництва. У центральному апараті вакантна кожна четверта посада, а на місцях не вистачає фахівців. На оцінку та збереження всього арештованого майна на 2026 рік виділили лише 3 млн грн — значно менше, ніж потрібно.

Розшукувати активи АРМА вдається добре: у 2024 році опрацювали 5 449 запитів, у 2025-му — 5 562. За рік виявили понад 47 тис. об'єктів нерухомості, 20 тис. автомобілів та корпоративні права на понад 50 млрд грн. Але далі починаються проблеми: система звітності не дає змоги простежити, скільки активів заарештували, скільки передали в управління, а скільки конфіскували.

Рекордні 2,178 млрд грн надходжень 2025 року забезпечили не прозорі конкурси, а кілька великих нафтогазових активів, які Кабмін передав за спеціальною процедурою. За даними АРМА, мінімум 20 тис. активів можуть бути передані в управління, але вони простоюють. Середній термін очікування передачі майна — близько місяця, але бувають і випадки на кшталт нежитлового приміщення в Києві, яке передавали 409 днів.

Продаж арештованого майна теж кульгає: зі 184 аукціонів 2025 року лише 41 завершився угодою. Конкуренція майже нульова — зазвичай був один учасник. Землю на Закарпатті намагалися продати дев'ять разів, а коли нарешті продали — результати скасували через зв'язки покупця з колишнім власником.

Єдиний реєстр арештованих активів містить понад 421 тис. об'єктів, але не працює як система контролю. АРМА не може автоматично порахувати, скільки майна повернули власникам або скільки грошей заблоковано на рахунках. За кордоном виявили 16 рахунків на понад 6 млн дол. та вілли, але публічної статистики про реальне повернення цих активів немає.