Реформа БЕБ: бізнес досі скаржиться, а авіакомпанії — під тиском

Підприємці скаржаться на арешти майна та спірні слідчі дії. Тобто на папері реформа є — конкурс на керівництво провели, зміни в роботі органу почалися. А на практиці бізнес поки що не відчуває різниці.

Економіст Віктор Гальчинський каже, що реформа не стоїть на місці повністю, але й про результат говорити зарано. За його словами, точніше за все ситуацію описує формулювання зі звіту МВФ — «пробуксовка» реформ. Місія Фонду нещодавно працювала в Україні, серед іншого перевіряючи виконання структурних маркерів, але цього разу поїхала без публічних заяв.

Щодо інвестицій, то тиск правоохоронців — лише один із ризиків, каже Гальчинський. Головне, що стримує інвесторів, — бойові дії та життя в умовах воєнного стану. «Якщо бізнес стикається з неправомірними або упередженими діями правоохоронних органів, це впливає на його готовність працювати та інвестувати в Україні», — зазначає економіст. Народний депутат Ярослав Железняк раніше називав безпідставні слідчі дії одним із головних бар'єрів для міжнародних інвестицій, додаючи, що іноземців зараз особливо цікавить український оборонний сектор.

Найгучніший приклад — авіагалузь. БЕБ розслідує справи щонайменше п'яти авіакомпаній, серед яких МАУ, «Авіакомпанія Константа», «Урга», Н3Operations та «Скайлайн». Причина — начебто несплата додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспорт, а як «обладнання».

Юристи, з якими поспілкувалися журналісти, вказують: при цьому ігноруються міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори мають пріоритет над національним законодавством і визначають, де саме і за якою ставкою оподатковується дохід нерезидента. Тож автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування конкретної конвенції експерти називають щонайменше спірним.

Самі авіатори публічно заявили про тиск: кримінальні провадження та спроби донарахувати податки за сім років, за їхніми словами, ставлять цивільну авіацію під загрозу знищення. Галузь, яка пережила закриття неба та релокацію за кордон, тепер отримує ще й невизначеність для партнерів, лізингодавців та інвесторів.

Гальчинський наголошує, що проблема не зводиться до того, хто очолює БЕБ. «Якщо новому керівнику БЕБ вдасться сформувати критичну масу команди з неупереджених людей, для яких верховенство права буде не просто словами, а принципом роботи, тоді можна буде говорити про реальні зміни», — каже він. На його думку, Бюро має захищати економічні інтереси держави та чесного бізнесу, а не заважати тим, хто працює в межах закону.

Тож оцінювати реформу варто не за конкурсом чи зміною керівництва, а за тим, чи змінилася сама практика роботи органу. Поки що бізнес продовжує скаржитися, а авіакомпанії — судитися.