Штраф для «Радіо Нікополя»: чому Нацрада карає не всіх однаково

Історія зі штрафом для «Радіо Нікополя» знову підняла питання про те, як Національна рада з питань телебачення та радіомовлення застосовує санкції. Формально рішення про 172 тисячі гривень штрафу за мовлення без реєстрації виглядає законним, але в практиці регулятора чимало прикладів, коли до порушників ставилися значно м'якше.

У січні 2025 року Нацрада розглядала штраф у пів мільйона для каналу НТН через одну серію серіалу «9.11» англійською мовою. Порушення було очевидним — 41 хвилина недержавної мови в ефірі. Але представники каналу переконали регулятора, що це був технічний збій через блекаут, а вигоди від порушення не було. Член наглядової ради Сергій Созановський наголосив: «Є буква, а є дух закону». У результаті штраф не затвердили — більшість просто не проголосувала за нього.

Інша історія — з «24 каналом», якому не вистачило трьох відсотків української мови в ефірі. Керівник групи «Люкс» Роман Андрейко просив карати «за духом, а не за буквою», але тоді Нацрада була непохитна — 88 тисяч довелося сплатити. У цих двох випадках члени регулятора демонстрували різні підходи, що викликає питання про послідовність.

Власник «Радіо Нікополя» Володимир Заграничний подав заяву на реєстрацію ще на початку року, сплатив збір, але отримав відмову через неповну інформацію. Згодом Нацрада провела моніторинг і виявила, що радіо продовжує мовити. За його словами, медіа лише інформує про тривоги в прифронтовій зоні, а музика — фонова. Утім, регулятор вирішив, що це лінійне аудіовізуальне медіа, і наклав штраф.

Член Нацради Олег Черниш пропонував переглянути рішення, але його не підтримали. Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук вважає штраф формально законним, але невиправданим: «Нацрада має не карати локальні медіа за порушення, а запобігати їм». Заграничний планує оскаржувати рішення в суді.