Штраф для радіо з прифронтового Нікополя: чому медіарегулятор не почув аргументів

Історія зі штрафом для «Радіо Нікополя» оголила суперечливу практику медійного регулятора: в одних випадках члени Нацради шукають можливості не карати мовників, в інших — наполягають на букві закону.

У січні 2025-го канал НТН уникнув штрафу в пів мільйона гривень, попри те що в ефірі вийшла серія серіалу англійською мовою — порушення мовної норми тривало 41 хвилину. Представники каналу пояснили це технічним збоєм через блекаут і наголошували: скарг від глядачів не було, а контент не російською. Члени Нацради вирішили не голосувати за штраф.

Інша історія — «24 канал», якому не вистачило трьох відсотків української мови в ефірі. Тоді керівник групи «Люкс» Роман Андрейко просив карати «за духом закону», але регулятор був непохитний — 88 тисяч довелося сплатити.

Тепер «Радіо Нікополя». Його власник Володимир Заграничний ще на початку року подав заяву на реєстрацію, сплатив держзбір, але отримав відмову через неповну інформацію. Згодом Нацрада провела моніторинг, виявила безреєстраційну діяльність і наклала штраф. Сам Заграничний обурювався: «Спочатку мене переконали пройти процедуру реєстрації. Я погодився, сплатив державний збір 3028 гривень і подав документи. Потім держава відмовила мені в реєстрації. А сьогодні держава визнала мене винним у тому, що я... не зареєстрований».

Заступник голови Нацради Олег Черниш пропонував переглянути рішення, мовляв, «Радіо Нікополя» не можна вважати лінійним аудіальним медіа. Але більшість колег його не підтримала. Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук вважає штраф формально законним, але невиправданим: на його думку, регулятор має запобігати порушенням локальних медіа, а не карати їх.

Радіо мовить у прифронтовій зоні, має 2,4 тисячі слухачів, а в ефірі — лише музика та сповіщення про тривоги. Попри це, Нацрада звернулася до поліції щодо припинення діяльності медіа. Тепер рішення регулятора оскаржуватимуть у суді.