Квартира з боргом за комуналку: коли спадкоємцю справді доведеться платити

Головне правило, яке варто тримати в голові: своєю кишенею за борги померлого спадкоємець не відповідає. Адвокат Ілля Колесник посилається на статтю 1282 Цивільного кодексу України: "Спадкоємець відповідає за боргами спадкодавця лише в межах вартості одержаного майна". Тобто якщо частка в квартирі коштує 200 тисяч гривень, а комунальний борг сягнув 350 тисяч, різницю з вас не стягнуть — навіть через суд. Це правило діє автоматично, жодних додаткових паперів оформлювати не потрібно.

Однак хитрість "візьму квартиру, а старі рахунки ігноруватиму" не працює. За статтею 1273 Цивільного кодексу вибіркового успадкування не існує: або ви приймаєте все — і майно, і борг у межах його вартості, або відмовляєтеся від спадщини повністю. Варіанта "квартиру заберу, а комуналку хай спишуть" юридично просто немає.

Перед походом до нотаріуса Колесник радить порахувати три речі. Спершу — реальне співвідношення ринкової вартості частки на момент відкриття спадщини та фактичного боргу разом із пенями. Тут є важливий нюанс: постачальники послуг часто виставляють суму за весь період, хоча законно стягнути можна лише частину в межах позовної давності. "Часто виявляється, що після застосування позовної давності реальний борг менший за заявлений", — зауважує адвокат.

Далі варто оцінити перспективи продажу. Якщо борг перевищує вартість частки, а продати дорожче шансів немає, раціональніше відмовитися від спадщини — на користь іншого спадкоємця або взагалі. На таку заяву нотаріусу закон відводить шість місяців із дня відкриття спадщини, і відновити цей строк складно. Якщо ж нерухомість ліквідна, логіка протилежна: "Якщо квартира ліквідна — часто вигідніше прийняти спадщину і продати нерухомість, погасивши борг лише в межах отриманого, а різницю залишити собі — оскільки відповідальність все одно обмежена вартістю майна", — пояснює Колесник.

Окрема історія — кілька спадкоємців, скажімо, діти покійного. "Якщо спадкоємців кілька, кожен відповідає пропорційно своїй частці, а не солідарно за весь борг", — наголошує адвокат. Тож постачальник послуг не може вимагати всю суму з одного, зручнішого для спілкування спадкоємця. Кожен платить рівно стільки, скільки відповідає його частці.