Справа ICU, відставка Кравченка і тінь Порошенка: що стоїть за гучним розслідуванням

Відставка Руслана Кравченка з посади генпрокурора була вирішена ще до голосування Верховної Ради. І річ не лише в рішенні Володимира Зеленського — Кравченко сам перетворив свій фінал на фарс. У будь-який інший момент справа проти директора НАБУ мала б сенс, але після оприлюднення записів його підлеглих висувати звинувачення главі Бюро виглядало як гра на публіку. Тож Рада просто скинула баласт.

Але є й інший бік процесу. Зверніть увагу, як інтенсивно відставку генпрокурора продавлювали різні лідери думок та активісти. Ще місяць тому багато з них навряд чи знали, що в Україні є генпрокурор. А тут раптом — нещадне викриття. Схоже, відбулася кампанія зі «збивання» не лише Кравченка, а цілої групи впливу, яка останній рік контролювала Офіс генпрокурора. Так свого часу «збивали» й групу Міндіча.

Питання не в тому, винні ці люди чи ні. Питання — чому саме зараз і які інтереси стоять за кампанією. Якщо збивають главу «Енергоатома», значить, ідеться про контроль за тендерами та продажем електроенергії. Офіс генпрокурора — це контроль резонансних розслідувань: одні справи можна гальмувати, інші — активізувати. Джерела в ОГП розповідали, що з моменту призначення Кравченка точилися розмови про те, як одні справи керівництво загальмувало з незрозумілих причин, а інші спеціально активізувало, щоб потім мати можливість загальмувати. Перевірити ці чутки неможливо, але вони ходили — це факт.

Показовий приклад — резонансна справа ICU. У січні 2026 року Офіс генпрокурора розіслав запити про міжнародну правову допомогу до прокуратур Нідерландів, Кіпру та BVI, щоб отримати інформацію щодо групи Investment Capital Ukraine. А вже в липні стало відомо, що запити відкликали. Справа зовсім не прохідна: ICU відома завдяки іменам її чинних співвласників (Макар Пасенюк, Костянтин Стеценко) та колишніх (ексглава Нацбанку Валерія Гонтарева, ексміністр енергетики Володимир Демчишин). Це один із найвпливовіших інвестбанків України, який обслуговував оточення і Віктора Януковича, і Петра Порошенка. Тож кримінальна справа проти групи — це доступ до інформації про гроші найвпливовіших людей країни.

Розслідування №62025000000000954 відкрили у вересні 2025 року, вже за Кравченка. Масштаб був значний: замість типових 1–2 слідчих — 13 співробітників ДБР і 5 прокурорів різних рівнів. У документах фігурували Пасенюк, Стеценко, Гонтарева та численні компанії в Україні, на Кіпрі й BVI, серед них ICU Trading, ICU Holdings, ICU Investment Management, CIS Opportunities Fund та АТ «Банк Авангард». Слідчі вивчали можливу причетність до фінансових відносин із представниками РФ і до зловживання владою з метою наживи. У Нідерландів, Кіпру та BVI просили фінансову звітність і конфіденційність, запевнивши, що справа не політична.

За даними джерел, уже в лютому 2026 року генпрокурор за підтримки начальника управління Айдина Худієва розпорядився відсторонити від розслідування всю групу прокурорів, яка займалася міжнародними запитами. У червні стало відомо, що запити могли бути частково відкликані, і справа стала на паузу. Ще взимку ходили чутки, ніби комусь із керівництва ОГП пропонували $500 тисяч за те, щоб справа ICU зникла. Перевірити це неможливо, тож ставитися слід лише як до чуток. Але офіційно справу не закрили — її просто поставили на паузу.

Чому домовилися саме про це? Можливо, через тісний зв’язок ICU із Порошенком: група обслуговувала його в багатьох великих угодах, і напередодні виборів ці таємниці були б вельми доречними. Тож знімати власників ICU з гачка ніхто не поспішає. Натомість група, користуючись затишшям, намагається збити в судах санкції НБУ щодо визнання репутації Пасенюка та Стеценка небездоганною. Вигравати такі справи можна лише за умови, що претензій від влади загалом не залишилося.

І тут постає ключове питання: чи не зайшло розслідування проти ICU настільки далеко, що почало створювати реальну загрозу Гонтаревій, Порошенку та самій групі? І чи не стало це однією з причин, чому тиск зрештою перекинувся на Кравченка? Якщо нинішній генпрокурор справу не закриває, це зможе зробити інший.

Цінність ICU для слідства унікальна: група десятиліттями професійно обслуговувала фінансові потоки позаминулої та минулої влади. Після Євромайдану ICU представляла Порошенка в кількох великих угодах, включно зі створенням «сліпого» трасту під управлінням Rothschild, врегулюванням справи Липецької фабрики та переговорами про купівлю телеканалів. Саме тому Макара Пасенюка вважали «фінансовою тінню Порошенка». Власники групи тримають у руках безліч ключів, які відкривають іменні шафи клієнтів зі скелетами всередині.

Окремий сюжет — історія з банком «Авангард». Пасенюк і Стеценко, за матеріалами справи, забрали собі 949 млн грн відсотків, які заробили, обертаючи заморожені активи «Сбербанку Україна». Кабмін і НБУ пропонували перевести ці гроші на рахунки United24 — вони відмовилися й виплатили собі дивіденди майже на мільярд гривень. У відповідь НБУ застосував жорсткі санкції, суди ICU програла, а Кабмін вимагає повернути близько $47,5 млн.

Є й епізоди контактів із РФ. У рішенні Печерського суду від 11 грудня 2025 року йдеться про «стійкий фінансовий зв’язок із фінансовими компаніями країни агресора РФ». Зокрема, в розслідуванні фігурує співпраця Гонтаревої, Пасенюка та Стеценка з представниками «Внешторгбанка России»: група стала власником 35,02% акцій Burger King Russia (Cyprus) Ltd, купивши пакет у підсанкційного ВТБ. Також ICU співпрацювала з підсанкційним російським олігархом Костянтином Григоришиним.

Особисті ризики Гонтаревої теж вагомі. Слідство перевіряло, чи могла ексглава НБУ зберігати контроль над компаніями ICU після офіційного виходу з числа власників. У матеріалах суду йдеться про «обґрунтовані підстави вважати», що Гонтарева, перебуваючи на посаді голови правління НБУ, «зловживаючи службовим становищем», протягом 2014–2018 років «сприяла незаконній видачі стабілізаційних кредитів комерційним банкам». Ці формулювання загальні — вони можуть перетворитися на підозру, а можуть і не перетворитися. За Кравченка цього не сталося, але цілком може статися за більш незалежного генпрокурора.

До того ж, за даними джерел, Гонтарева відкриває family office на Кіпрі, а її партнеркою може стати колишня перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Такий офіс — закрита структура для управління фінансами, де імена бенефіціарів зазвичай не афішуються. Для фінансистів такі ризики погано поєднуються зі спокійним управлінням капіталом.

Ще один епізод — облігації Loan Participation Notes (LPN). У грудні 2025 року Печерський суд наклав частковий арешт на облігації, випущені нідерландською EMIS Finance B.V., а в січні ОГП надіслав запит до Нідерландів. Ідеться про два випуски: Series 26 Notes на $42,628 млн і Series 31 Notes на $49,023 млн. Група ICU тримає більшість за цими паперами й відмовилася від реструктуризації, через що міноритарії опинилися в заручниках. Юристи ICU намагалися збити рішення суду, і в березні 2026 року Київський апеляційний суд скасував «мале» рішення Печерського суду, але «велике» рішення від 12 грудня встояло — арешт облігацій підтвердили.

Отже, навіть у відкритих джерелах видно масу фактів, які могли б створити складнощі для власників ICU. Це автоматично породжує їхню мотивацію домагатися закриття слідства — навіть якщо для цього доведеться попрощатися з генпрокурором Кравченком. Можливо, власники ICU всерйоз розраховують, що новий генпрокурор зможе надати їм цінну послугу.