18.09.2026 Народна Рада Політика і суспільство України

Китай та Індія відреагували на ухвалений у США законопроєкт про санкції проти Росії

·354 слівредакція
Китай та Індія відреагували на ухвалений у США законопроєкт про санкції проти Росії

Конгрес США підтримав законопроєкт про нові антиросійські санкції, і Пекін із Нью-Делі вже дали зрозуміти, що не мають наміру коригувати свої економічні плани через чужі обмеження.

У четвер, 17 вересня, речник МЗС Китаю Го Цзякунь у заяві, опублікованій у X, наголосив: торговельно-економічні зв'язки Пекіна з іншими країнами не спрямовані проти третіх сторін і не повинні потерпати від втручання чи примусу.

«Китай виступає проти екстериторіальної юрисдикції та односторонніх санкцій, які не мають підстав у міжнародному праві і не санкціоновані Радбезом ООН», — заявив він.

В Індії реакція була стриманішою: в МЗС країни сказали, що документ «взяли до відома». Водночас у Нью-Делі наголосили, що й надалі купуватимуть енергоносії у різних постачальників, орієнтуючись на «ринкову динаміку». Там також зазначили, що останні місяці порушували це питання з американськими партнерами й попереджали про можливе погіршення двосторонніх відносин, а також готовність ужити всіх потрібних заходів для захисту своїх торгових та економічних інтересів.

Раніше на ухвалення документа відреагували в Росії. Речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що Москва слідкує за розвитком подій, назвав дії США «недружніми» і зауважив, що додаткові санкції ускладнять пошук мирного врегулювання в Україні.

Історія питання тягнеться з квітня 2025 року, коли до Сенату внесли законопроєкт, співавторами якого стали Ліндсі Ґрем і Річард Блюменталь. Тоді йшлося про 500% мито на імпорт із країн, які далі купують російську нафту та сировину. У червні 2025 року з'являлася інформація, що адміністрація Трампа тиснула на Ґрема з вимогою пом'якшити документ, і що його можуть суттєво переписати перед голосуванням. 10 липня 2026 року Ґрем повідомив про домовленість із Білим домом щодо нової версії, а 16 вересня її остаточно підтримала Палата представників.

У фінальному вигляді документ дає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% проти країн, які не відмовляються від російських енергоносіїв. Крім того, він розширює обмеження проти російського військового керівництва, фінансового й енергетичного секторів, іноземних постачальників та суден тіньового флоту.

Читайте також