Тіньова економіка України: від 200 мільйонів до 20 мільярдів на гральному бізнесі

Дискусія зібрала представників Мінфіну, Нацбанку, ПриватБанку, парламенту та Урядового офісу євроінтеграції. Йшлося про те, як зробити відмивання грошей надто дорогим і складним, яку роль у цьому відіграють банки та хто гальмує ухвалення потрібних законів.

За словами Марченка, тінь — це зарплати «в конвертах», «сіра» контрабанда, нелегальний ринок азартних ігор, тіньовий обіг підакцизних товарів, «схеми» з ПДВ та ФОП. Міністр наголосив: без зміни законодавства робота правоохоронних органів — «тільки наведення марафету». Він також згадав про відсутність рішення щодо вступу до SEPA, через що бізнес, за різними оцінками, недоотримує від 70 до 200 млрд грн прибутку щороку.

Голова НБУ Андрій Пишний показав, як детінізація працює на прикладі грального бізнесу. У 2021 році весь гемблінг сплатив 200 мільйонів гривень податків. Після системної роботи Нацбанку з фінансового моніторингу та боротьби з міскодингом два банки і кілька фінансових компаній втратили ліцензії. У 2023-му надходження від гемблінгу сягнули 11 мільярдів, а зараз наближаються до 20 мільярдів. Це, за словами Пишного, зменшило потребу в монетизації бюджетного дефіциту.

НБУ також ініціював чотири розслідування щодо банків, де були рахунки юридичних осіб у справі ВАКС: ПУМБ, Ідея Банк, Сенс Банк і OTP. У схемі, за даними регулятора, брали участь щонайменше 100 юридичних осіб і сотні ФОПів. Голову наглядової ради Сенс Банку Миколу Гладишенка та голову правління Олексія Ступака визнали профнепридатними.

Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк нагадала про базовий закон 2019 року, який, за її словами, зробив відмивання дорожчим. Вона закликала до нового суспільного договору та ухвалення законів про SEPA, реєстр банківських рахунків, сейфів і трастів. Її колега Ярослав Железняк повідомив, що законопроєкт про криптоактиви на 900 сторінок готовий до остаточного голосування, і висловив сподівання легалізувати крипту восени.

Заступниця гендиректора Урядового офісу євроінтеграції Вікторія Марчук пояснила: у переговорній рамці з ЄС є дев’ять актів права щодо протидії відмиванню. Гармонізацію законодавства потрібно завершити до кінця 2027 року, а частина завдань має статус бенчмарків.