Трамп підписав закон Грема: 30 днів, пекельні мита і що це означає для України

18 вересня 2026 року президент США Дональд Трамп поставив підпис під законом H.R. 5334 — «Законом Ліндсі О. Грема про запровадження санкцій проти Росії та Ірані 2026 року». Про це повідомив Білий дім.

Що саме передбачає документ? Вторинні мита до 100% для найбільших покупців російської нафти й газу, тарифи до 500% на російські товари, а також санкції проти «тіньового флоту» та російських фінансових установ. Важлива деталь: Трамп отримав право сам вирішувати, коли вводити ці мита, коли відкладати, а коли пом'якшувати. Тобто закон — це не лише санкційний важіль, а й інструмент для геополітичних торгів.

Головні покупці російської нафти — Китай та Індія — опиняються перед вибором: і далі купувати паливо в Росії та платити 100% мита за свої товари в США, чи відмовитися від російських енергоресурсів. Є й третій варіант — вимагати у Кремля шалені знижки, щоб перекрити мито. Для України це теж непогано: доходи Кремля, які він вкладає у війну, різко впадуть.

Експомічник держсекретаря США з питань Європи та Євразії Денієл Фрід в матеріалі Atlantic Council звернув увагу на побоювання критиків: тарифи можуть вдарити й по всьому ЄС, адже деякі його члени закуповують російську нафту та газ. А ЄС — головний партнер України, і це може позначитися на військовій допомозі. Втім, розділ 113-b дозволяє коригувати тарифні ставки, якщо країна скорочує імпорт російських енергоносіїв. Уся небезпека в тому, що це залежить від настрою Трампа.

Президент України Володимир Зеленський відреагував так: «Найкращим вшануванням пам'яті Ліндсі буде повноцінна і якнайшвидша реалізація положень цього закону. А найкращою нагородою для всіх, хто допомагає нам тиснути на Росію заради закінчення війни, стане мир». Денієл Фрід додав: «Такий знак відданості США додав би натхнення українцям, які ведуть справедливу війну за національне виживання». За його словами, це показало б європейським союзникам, що США здатні демонструвати солідарність, і надіслало б Кремлю сигнал припинити зволікати з мирними переговорами.

Але є й ризики. Росія може спробувати прискорити військові дії до того, як санкції дадуть максимальний ефект — через нову мобілізацію, удари по енергетиці та цивільній інфраструктурі або активізацію наступу. Ще один ризик — економічні наслідки для партнерів України: різке скорочення закупівель російської нафти Китаєм чи Індією може вдарити по світових цінах на енергоносії та інфляції, а економічні труднощі на Заході можуть позначитися на готовності фінансувати допомогу Києву. До того ж посилення залежності Росії від Китаю та можливе загострення між США і третіми країнами створюють загрозу фрагментації міжнародної коаліції.

Тож для Києва ключове завдання — не просто підтримати закон, а використати його на практиці: координувати розвіддані зі США, працювати з країнами-покупцями російських енергоносіїв, синхронізувати санкції з ЄС, розвивати власний експорт і зміцнювати антикорупційні механізми. Бо якщо на тлі посилення тиску на Росію в Україні спалахнуть корупційні скандали, це можуть використати противники підтримки Києва в Конгресі США.