Угорщина демонстративно ігнорує Україну: чому Будапешт не приїхав на Карпатський саміт

18 вересня на Івано-Франківщині вперше зібралися представники держав, на території яких є Карпати: Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії, Чехії та Австрії. Приїхали лідери або високопосадовці. Угорщини серед них не було — до Прикарпаття дістався лише заступник посла в Києві.

Двома тижнями раніше здавалося, що відносини нарешті зрушили з мертвої точки. Верховна Рада ухвалила постанову, якою на національному рівні визнала й засудила системні репресії проти угорців за часів СРСР — Україна стала першою державою світу, яка зробила такий крок. Час був обраний не випадково: спікер Руслан Стефанчук саме готувався до візиту в Будапешт.

Проте спікерка угорського парламенту Агнеш Форштоффер відмовилася зустрічатися з українським колегою, як і будь-хто інший з угорських посадовців. За кілька днів Стефанчук знову опинився в Будапешті транзитом — повертався з зустрічі G7 — і знову не мав жодної зустрічі.

Угорські джерела пояснюють партнерам, що причина не в ставленні до України, а в принциповому рішенні Будапешта: спершу має відбутися зустріч лідерів — Зеленського і Мадяра, — а вже потім усе інше. Ще один аргумент: спікерка нібито не надто активна у зовнішній політиці. Ці пояснення розходяться з класичною дипломатичною логікою, за якою успішній зустрічі лідерів завжди передують контакти нижчого рівня — глав МЗС, профільних міністрів, а з огляду на те, що частину рішень має ухвалювати Верховна Рада, доречною була б і зустріч спікерів.

Усе це дозволяє відкинути версію про недосвідченість угорського прем'єра: нове керівництво Угорщини свідомо йде на загострення з Україною. Головна проблема угорської блокади в ЄС — у тому, що Будапешт уникає конкретики щодо своїх вимог. Блокада просто існує, і незрозуміло, як її завершити. Лунає лише загальне: Україна має "показати прогрес" щодо прав меншин. Хоча Київ рухається за узгодженим з угорцями графіком розгляду змін до законів — тобто свої зобов'язання виконує, а Угорщина, яка ще в червні обіцяла розблокувати всі кластери, цю обіцянку порушує.

Зміна влади в Угорщині не принесла практичних змін тією мірою, як на те сподівалися. Але не всі інструменти впливу вичерпані: найреалістичніший шлях — тиск на Будапешт через західних партнерів.