ВАКС уперше зменшив залишок справ: що дало поштовх

Сім років тому ВАКС розпочав роботу, і майже весь цей час залишок нерозглянутих справ лише збільшувався — зі 149 у 2019 році до 327 у 2025-му. Однак цьогоріч тенденція вперше змінила напрямок: за перше півріччя суд розглянув 72 справи, тоді як нових надійшла 71. Залишок скоротився до 322 проваджень.

Секрет такого зрушення — у кількох чинниках. Передусім запрацював одноособовий розгляд справ, який законодавчо дозволили ще 2024 року. Такі провадження в середньому завершуються за 11 місяців, тоді як колегіальні розгляди тривають майже чотири роки. Додало темпу й кадрове поповнення: двоє нових суддів уже головують у резонансних справах, а ще 17 переможців конкурсу призначені президентом.

Результативність також зростає. Лише за пів року ВАКС ухвалив 65 вироків: засуджено 82 особи, виправдано вісім. Загалом за сім років суд виніс 431 вирок щодо 601 особи, серед яких — ексголова ДФС Роман Насіров, колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв, суддя Микола Чаус та чинний нардеп Анатолій Гунько.

Водночас експерти застерігають: досягнутий прогрес можна легко втратити. Головна проблема — строки давності. Через їхній сплив за останній рік від відповідальності звільнили 22 особи (раніше — 13), а від покарання — дев’ять. Серед них, зокрема, ексміністр агрополітики Микола Присяжнюк. Парламент роками не ухвалює зміни до статті 49 Кримінального кодексу, які дозволили б переривати перебіг строків давності у топкорупційних справах.

Не додає стабільності й тиск на суд — зокрема, робота тимчасової слідчої комісії Власенка—Бужанського, висновки якої, на думку антикорупціонерів, ґрунтуються на вибірковому аналізі. А ще — питання прозорості застав: кошти за підозрюваних часто вносять компанії з сумнівною історією, як-от у справі ексміністра Германа Галущенка, де фігурує понад сотня фінансових операцій.

Без законодавчих змін позитивна динаміка залишиться крихкою. У Верховній Раді вже є відповідні законопроєкти, але розгляд антикорупційних ініціатив постійно відкладають. Зокрема, з порядку денного зник навіть проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, від якого залежить і фінансова підтримка України за Ukraine Facility Plan.