Вибори під час війни: хто і як може змінити Зеленського
Попри війну, питання президентських виборів в Україні не зникло з порядку денного. Хто реально може вплинути на їх проведення і як це змінить політичний ландшафт — розбираємося.
Від самого початку повномасштабного вторгнення влада готувалася до двох сценаріїв виборів: швидких під час війни або ж після її завершення. Спочатку базовим вважався перший варіант. Ще влітку 2023-го спікер парламенту Руслан Стефанчук говорив про необхідність "забезпечити потік демократії", а президент Володимир Зеленський зізнавався, що хотів би провести вибори протягом року, якщо Захід дасть на це 5 мільярдів доларів.
Однак після скандалів і падіння рейтингів риторика змінилася. Тепер Зеленський називає вибори "цунамі для держави", яке може розколоти країну. Раніше ж, за словами нардепа Ярослава Железняка, президент двічі давав завдання готуватися до виборів, а плани зривалися через відмову Валерія Залужного та Кирила Буданова балотуватися.
Ключову роль у цій ситуації може відіграти Верховна Рада. За Конституцією, саме парламент призначає президентські вибори, і він не може бути розпущений під час війни. Тож якщо депутати знайдуть 300 голосів, вони зможуть подолати вето президента і призначити голосування.
Зараз у парламенті близько десяти політиків, які могли б претендувати на власні фракції. Їм вигідно домовитися між собою, щоб консолідувати 300 голосів, а потім переформатувати Раду під себе. Для багатьох нинішніх нардепів це шанс продовжити кар'єру, тож вони можуть підтримати нових фаворитів.
Соціологи фіксують зростання протестних настроїв: за чотири місяці частка тих, хто вимагає негайних виборів, зросла з 12% до 15%. Якщо знайдеться лідер, який очолить цей рух, і до нього додасться тиск Заходу, ситуація може змінитися дуже швидко.
