Вибори РФ на окупованій Донеччині: закриті дільниці та урни у дворах

Голосування призначене на 18–20 вересня 2026 року, проте на окупованих територіях воно фактично розтягнуте на тижні: дострокові та спеціальні форми стартують задовго до офіційних дат. І це лише один з елементів особливого режиму, який Москва вибудувала під себе.

По суті, Росія сформувала на окупованій Донеччині три одномандатні округи — Макіївський № 13, Донецький № 14 та Горлівський № 15. Їхні межі прокладені не за фактичною лінією фронту, а за адміністративними кордонами всієї Донецької області. Тож до Горлівського округу потрапили Краматорськ і Слов'янськ, які Росія на момент підготовки виборів не контролює, а до Донецького — частина Покровського напрямку. Звідси просте питання: кого взагалі вважати виборцем цих округів?

Далі починається суцільна закритість. Спеціальне положення ЦВК РФ дозволяє не оприлюднювати адреси дільниць, їхні межі та телефони комісій. Відомості про членів комісій теж не публікуються, а порядок акредитації журналістів визначає регіональна комісія — зокрема й підстави для відмови. Відеоспостереження у приміщеннях для голосування не застосовується взагалі, а знімати присутніх можна лише за їхньою згодою.

Значна частина голосування взагалі виходить за межі стаціонарних дільниць. Дозволено чотири форми дострокового голосування — у приміщенні, вдома, на прибудинкових територіях та в місцях, де дільницю організувати неможливо. Починати можна за 20 днів до першого дня виборів, використовуючи переносні урни. А інформацію про дату, час і місце такого голосування заборонено розміщувати у ЗМІ та інтернеті. Тобто бюлетені тижнями перебувають поза дільницею, і заздалегідь дізнатися, де саме голосують, неможливо.

Окрема історія — списки виборців. Людину, яка перебуває не за місцем проживання, але в межах округу, за певних обставин можуть внести до списку не лише за заявою наперед, а й за письмовим зверненням до початку голосування або навіть за усним — безпосередньо в дні виборів. А 8 вересня голова окупаційної виборчої комісії Володимир Висоцький заявив, що голосувати можна не лише з російським паспортом, а й з паспортом «ДНР» чи українським із реєстрацією на Донеччині. Як це узгоджується з опублікованою цифрою в 1 631 962 російських «виборці» станом на 1 січня 2026 року — публічно не пояснюється.

З бюлетенями теж усе непрозоро. Для угруповання «ДНР» передбачили по 1 656 420 бюлетенів кожного виду — за списками і за округами, разом 3 312 840 штук. Це на 24 458 більше за кількість зареєстрованих виборців, тобто приблизно на 1,5% — рівно стільки, скільки дозволяє російське законодавство. Формально все чисто. Але 31 серпня ЦВК додала чотирьом окупованим регіонам ще 450 тисяч бюлетенів, пояснивши це присутністю людей, зареєстрованих в інших суб'єктах РФ. Частину цієї категорії становлять російські військові.

Зрештою, річ не в тому, чи будуть фальсифікації. Річ у тому, що за таким набором винятків незалежно встановити факти фальсифікацій стає майже неможливо. А ще раніше — 13 серпня 2026 року — Центральна виборча комісія України визнала нелегітимними і підготовку, і проведення цих виборів на тимчасово окупованих територіях. Ще у 2023 році помічник генерального секретаря ООН Мирослав Єнча заявляв у Раді Безпеки, що такі «вибори» не мають правових підстав.