122 євродепутати закликали пустити €200 млрд російських активів на підтримку України

Ініціаторкою звернення стала шведська євродепутатка Карін Карлсбро. За її словами, Україні зараз потрібне серйозне довгострокове фінансування, а використання заморожених активів розширить фінансові можливості самої Європи. Крім того, це мало б продемонструвати Москві, що час грає не на її користь, і що за руйнування має платити саме Росія.

Щоб Брюссель не залишився сам на сам із судовими позовами, депутати пропонують створити окремий фінансовий інструмент на рівні Євросоюзу. Задум такий: заморожені російські активи переходять під управління нового органу ЄС, який бере на себе всі юридичні зобов'язання та спори з Центральним банком Росії. Це також мало б зняти з Бельгії тягар одноосібної відповідальності й розподілити ризики між країнами-членами.

Від Єврокомісії підписанти вимагають не гаяти часу й невідкладно підготувати офіційну юридичну пропозицію щодо такого механізму. Паралельно ініціативна група євродепутатів веде переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном про використання заморожених активів.

Питання грошей для Києва справді гостре. Володимир Зеленський повідомив європейським партнерам, що до кінця року Україні додатково потрібно $27 млрд. Європейські чиновники, які раніше цього року погодили для України кредит на понад $100 млрд, такого великого дефіциту не очікували. Саме тому Україна закликає ЄС задіяти заморожені російські суверенні активи — це дало б змогу швидко залучити значні кошти.

Утім, Бельгія й цього року має ті самі застереження, що й минулого: вона побоюється правових репресій з боку Росії та попереджає про ризики для фінансових ринків, якщо суверенні активи таки пустять у діло. Тож питання, чи вдасться перетворити лист 122 депутатів на реальний механізм, поки відкрите.