Мінфін поступово відмовляється від валютних ОВДП: що це означає

Кабінет міністрів 9 вересня ухвалив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2027–2029 роки. Один із її ключових пунктів — Мінфін поступово згортатиме розміщення облігацій внутрішньої державної позики, номінованих в іноземній валюті, і в середньостроковій перспективі планує припинити цю практику зовсім.

Логіка проста: що більше боргу в гривні, то менше бюджет страждає від девальвації. У документі зазначено, що Мінфін прагне нарощувати частку боргу в національній валюті, адже це стримує зростання витрат, пов'язаних із падінням курсу гривні. Щоправда, поки що цьому заважає війна, підвищені потреби у фінансуванні та ставка на довгі пільгові позики від зовнішніх партнерів.

Загалом державні запозичення й надалі залишаться головним джерелом фінансування бюджету. Потреба у коштах оцінюється у 1,91 трлн грн цього року, 2,75 трлн грн — наступного, 2,06 трлн грн — у 2028-му та 1,70 трлн грн — у 2029-му. Зовнішні позики мають покрити близько 80% цих потреб у 2026–2028 роках, а у 2029-му їхня частка знизиться до 67%. Внутрішні запозичення даватимуть від 420 млрд грн цього року до 566 млрд грн у 2029-му — це приблизно 9–13 млрд доларів щороку.

Окрема тема — валюта боргу. На кінець 2025 року частка зобов'язань у євро зросла до 45% проти 33% на початку року. Через це Мінфін хоче зосередитися на позиках у євро, щоб рефінансувати вже залучені кредити та мати валютну ліквідність для їх обслуговування. Крім того, у Стратегії йдеться про можливість конвертації частини запозичень, зроблених в інших валютах.

Ставку роблять і на дрібних інвесторів. Мінфін разом із Мінцифри розширюватиме перелік ОВДП, доступних у "Дії", а самі облігації популяризуватимуть серед фізичних осіб як альтернативу банківським депозитам. Аргументи — нульова ставка податку на доходи фізосіб і військового збору за доходом від ОВДП, відсутність комісій за придбання та обслуговування військових облігацій, а також розвиток мобільних банківських застосунків.

Повернути іноземних інвесторів теж хочуть: їхня частка впала з 1,2% у 2024 році до 0,8% у 2025-му через валютні обмеження Нацбанку. У Мінфіні сподіваються на поступове скасування обмежень, запроваджених постановою НБУ №18 від 24 лютого 2022 року. Також серед орієнтирів — уникати короткострокових облігацій до одного року, тримати середньозважений термін погашення боргу не нижче 12 років (на кінець 2025-го він становив 13,4 року) і середньозважену ставку в межах 5% річних (торік — 4,6%).