ШІ в Україні: законопроєкт уже пишуть, а медіа просять не чекати

Про це під час круглого столу «Від експериментів до стандартів: етичне використання ШІ в українських редакціях» розповів Олег Дубно, менеджер напряму штучного інтелекту Мінцифри. Захід організувала ГО «Жінки в медіа».

Документ готує робоча група при парламентському Комітеті з питань цифрової трансформації — до неї входять понад 150 людей. Орієнтир — європейський Акт про ШІ (AI Act).

Дубно наголосив: Євросоюз вимагає маркувати контент, створений штучним інтелектом. І чекати на ухвалення українського закону не варто — відповідні підходи медіа можуть впроваджувати вже зараз. «Прийняття законодавства у сфері штучного інтелекту, яке буде синхронізоване із законодавством ЄС, є одним з бенчмарків, який Єврокомісія офіційно комунікує з нами», — сказав він. Мінцифри ще у 2023 році запустило дорожню карту регулювання ШІ та підготувало перші секторальні рекомендації для медіа.

Старша юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва додала: певні норми в Україні вже діють. Зокрема, стаття 33 закону «Про авторське право» визначає, як використовувати неоригінальні об'єкти, згенеровані комп'ютерними системами. «Тобто, по суті, у нас уже є базове регулювання у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Є певні принципові обмеження на кшталт заборони мови ворожнечі, захисту прав дітей. Наприклад, якщо текст, згенерований ШІ, не вичитаний, він може містити слюри, упередження, те, що вже заборонене національним законодавством. Зображення можуть бути такими, що поширюються на аудиторію 16+ або 18+. Ймовірно, це може підпадати також під порушення ст. 42 ЗУ "Про медіа"», — пояснила вона.

Про власний досвід розповіла Олена Андрієнко, керівниця етико-правового напрямку проєкту з розвитку української великої мовної моделі (LLM) «Сяйво». Найскладніше, каже, знайти баланс у чутливих темах — мобілізація, евакуація, переселенці. «Мовна модель повинна бути збалансованою, але, разом з тим, не допускати мови ворожнечі, проявів ненависті тощо. Вона має працювати так, аби це було не лише юридично правильно, відповідало загальнолюдським принципам, а також відповідало тій ситуації, яку ми маємо тут і тепер», — зазначила вона. За її словами, національна модель — це питання державної безпеки, тож усі нюанси мають бути враховані.

У дискусії взяли участь представники загальнонаціональних, регіональних і локальних медіа, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та інші фахівці галузі. Говорили про екологічне використання ШІ в редакціях, етику ШІ-контенту та реакцію на його поширення в соцмережах. Цьогоріч «Жінки в медіа» розробили шаблон політики використання штучного інтелекту в редакціях і практичну інструкцію до нього. За підсумками проєкту власні політики вже затвердили «Рубрика», «Український тиждень», Starlight Media, «Frontliner», «Ґвара Медіа», Радіо «Накипіло» та газета «Вість».