Зустріч із Трампом, гроші від МВФ і угода щодо Гренландії: головне за добу

Президент Володимир Зеленський 22 вересня зустрівся з американським колегою Дональдом Трампом у Нью-Йорку — на полях 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Після розмови на пресконференції він окреслив кілька тем: від енергетичного перемир'я до ліцензій на ракети для Patriot.

За словами Зеленського, Україна готова до будь-якого формату енергетичного перемир'я. Суть пропозиції проста: Сили оборони не битимуть по російських нафтопереробних заводах, якщо Росія не атакуватиме українську енергосистему та водопостачання. «Не нападаєте на наше — ми облишимо ваше», — сформулював президент. Цю ідею американська сторона має передати Москві, хоча позиції росіян Зеленський не знає й не певен, що вони погодяться. Він додав, що під час зустрічі ніхто не просив Україну в односторонньому порядку припинити удари по Росії, а енергетичне перемир'я могло б стати першим кроком до завершення війни.

Готовий Зеленський і «у будь-який час» сісти за стіл перемовин із Путіним — тристоронній саміт міг би організувати Трамп. Щоправда, на думку українського президента, Путін до такої зустрічі не готовий, бо не має наміру закінчувати війну. Окремо Зеленський звернувся до Трампа з приводу його запланованої зустрічі з Сі Цзіньпіном 23 вересня: якщо залучити Китай до мирних зусиль, це може мати вагу, адже Сі «має вплив на Путіна».

Щодо зброї — США готові допомогти з виробництвом ракет-перехоплювачів для Patriot, але конкретної відповіді Київ поки не отримав. Компанія Raytheon готова співпрацювати, а Трамп позитивно сприйняв прохання про ліцензії, розповів Зеленський і припустив, що процес може стартувати за рік-півтора. Окрім цього, Україна просить зимовий пакет ракет до Patriot і обговорює це з іншими партнерами, зокрема з країнами Близького Сходу.

Паралельно Київ сподівається залучити невикористані кошти програми ЄС SAFE на потреби своєї оборонної промисловості. За словами Зеленського, в межах домовленостей щодо дронів Україна може ділитися з європейцями технологіями та досвідом, а ті — спрямувати кошти SAFE на українські потреби. Переговорні команди мають зібратися за сім–десять днів.

Тим часом МВФ допоможе Україні знайти частину коштів, потрібних для фінансової стійкості у 2027 році. Про це Зеленський написав у Telegram після розмови з директоркою-розпорядницею Фонду Крісталіною Георгієвою. Сторони обговорили й закони, які Україна зобов'язалася ухвалити перед партнерами: частину рішень Верховна Рада вже проголосувала, решту обіцяють до кінця 2026 року. Георгієвій президент розповів і про зміну російської тактики повітряних атак: «Росіяни намагаються не лише знищити життя як таке, а й максимально паралізувати роботу бізнесу та держави».

Не обійшлося й без санкційних новин. Рада ЄС продовжила індивідуальні санкції проти Росії на 36 місяців — під обмеженнями понад 3000 людей та організацій. Водночас зі списку не продовжили санкції проти олігархів Алішера Усманова й Михайла Фрідмана, а також ексректора окупаційного Кримського університету імені Вернадського Андрія Фалалєєва та маврикійської компанії Redbird Corporate Services Ltd, пов'язаної з танкером ARGENT. Ще трьох людей виключили через смерть. Коментуючи це, Зеленський зауважив, що зберігати одностайність дуже складно.

У Нью-Йорку підписали й угоду про безпеку Гренландії. Документ закріпили Трамп, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та очільник уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен. Угода передбачає додаткові оборонні об'єкти на острові — серед можливих місць Местерсвіг на сході та Нарсарсуак на півдні. Остаточне рішення про розташування американських баз ухвалить данський уряд за погодженням із Вашингтоном, а технічні деталі сторони узгодять на подальших переговорах. Документ залишиться чинним навіть у разі незалежності Гренландії та продовжує дію угоди 1951 року. «Ця угода має покласти край усім спекуляціям щодо того, на чиєму боці стоїть Гренландія», — сказав Нільсен.

А в ЄСПЛ 22 вересня відбулися усні слухання у справі десяти українських дітей, яких Росія вивезла з окупованого Криму. Про це повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко. Після окупації півострова дітей позбавили зв'язку з Україною, внесли до російських баз усиновлення та вивезли — де вони нині, невідомо. Україна виступала третьою стороною як держава громадянства дітей. За словами Сокоренко, примусова «паспортизація» відкрила шлях до усиновлення, вивезення та асиміляції, а потім те саме громадянство Росія використовує, щоб змінювати дітям імена й дати народження та приховувати їхнє походження. Після слухань суд пішов до нарадчої кімнати — Україна чекає на рішення.