Корецький обіцяє скоротити чиновників: 12-та спроба за 8 років

Про майбутній перегляд чисельності держслужбовців, скорочення зайвих вакансій і посадовців у міністерствах прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив 18 вересня. Народний депутат Ярослав Железняк одразу порахував: за майже вісім років каденції президента Володимира Зеленського це вже дванадцята спроба взятися за держапарат.

Обіцяли скорочення і сам Зеленський, і прем'єри Олексій Гончарук, Денис Шмигаль та Юлія Свириденко. «В результаті за ці 7,5 років постворювали нові міністерства (типу Єдності чи СтратПрому), які ж потім самі і ліквідували. В усіх варіантах обʼєднали МінАгро, поки не прийшли до висновку, що це має бути окреме міністерство. Скоротили тільки пусті незаповнені вакансії, видатки на апарат КМУ та взагалі Уряд тільки зростали кожен рік. Пустих вакансій щороку ті самі 30-40 тисяч. Вже ніхто адекватних до цієї влади йти працювати не хоче. Ефективності в цьому було нуль», — написав Железняк.

Причина невдач, на його думку, у тому, що скорочували вакансії, а не функції. «Якщо довідку або ліцензію не видає людина, то і вакансія тут не потрібна. Все, що можна, треба переводити на цифру або ШІ. А там, де потрібна - то навпаки конкурувати за кращі кадри. Не ті, що на 10 тис готові терпіти таке керівництво і не знайшли себе на будь-якій іншій роботі. А нам знову пропонують робити за принципом «щоб було більше молока- корову треба менше годувати і більше доїти»….ось і якість такого держуправління спостерігаємо 8-ий рік», — підсумував депутат.

Цифри, які він наводить за даними НАДС і бюджету, картину не прикрашають. У 2020 році в Україні налічувалося 176,5 тис. держслужбовців, а станом на червень 2026 року — 155,1 тис. Формально мінус 12%, але Железняк називає це відтоком кадрів, а не реформою: ті самі 30-40 тисяч вакансій «скорочують» у 2019, 2021, 2023 і знову у 2026-му. Міністерства тим часом об'єднували, створювали, ліквідовували й роз'єднували — і їх побільшало: 15 у 2019-му, 20 у 2021-му, 19 у 2024-му, 15 у 2025-му та 17 у 2026-му. Оплата праці за розпорядником «Кабмін» у бюджетах зросла з 1,7 млрд грн у 2019 році до 7 млрд грн у 2025-му, а фонд оплати праці працівників держорганів — з 38 млрд грн у 2020-му до 93 млрд грн у 2025-му.

Паралельно Мінрегіон оголосив про навчання 1000 нових чиновників. В Івано-Франківську створять перший Офіс політики згуртованості — про це 22 вересня на Карпатському саміті сказав міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін. «Сьогодні для громад відкривається дедалі більше європейських програм і можливостей для залучення коштів. Але між хорошою ідеєю та реалізованим проєктом - велика робота. Потрібні фахівці, які вміють пройти весь цей шлях: визначити потребу громади, підготувати концепцію і бюджет, провести закупівлі, організувати реалізацію та звітування. Наша мета - підготувати 1000 проєктних менеджерів, які матимуть ці компетенції та зможуть працювати безпосередньо в інтересах громад», — зазначив міністр. Економіст Данило Монін відреагував критично: на його думку, це ініціатива «згенерувати та розпиляти безліч грантів та збільшити кількість чиновників» у рамках політики «оптимізації» від прем'єра, хоч потреби й мотивація, за його словами, є «виключно у місцевих активістів, на місцях».

А от де саме уряд знайде 70 млрд грн «необов'язкових» видатків, які планує перекинути на оборону, досі неясно. Після запиту до Кабміну пресслужба переадресувала його Міністерству фінансів, звідки надійшла відповідь без конкретних цифр і назв програм — через два тижні після заяви прем'єра. Про саму економію Корецький говорив у Верховній Раді на початку вересня, закликаючи депутатів підтримати законопроєкти для Сил оборони та наголошуючи на жорсткому режимі витрачання коштів, не закріплених за потребами фронту. Тоді ж стало відомо, що дефіцит оборонного бюджету сягнув $27 млрд через здорожчання війни. Ця сума здивувала багатьох посадовців у Європі, а частина з них у приватних розмовах засумнівалася, чи ефективно витрачаються кошти: цьогоріч партнери вже погодилися надати кредити на 100 млрд доларів.