У Верховній Раді проведено круглий стіл на тему: «Фонд енергоефективності: міжнародний досвід та українські перспективи»

 

Відкриваючи захід, в.о. Голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський повідомив, що у роботі круглого столу беруть участь європейські колеги, з якими було проведено низку успішних консультацій щодо створення Фонду енергоефективності. Він зауважив, що питання енергоефективності є питанням номер один у реформуванні економічної сфери України. «Маючи один із найвищих коефіцієнтів енергоємності економіки, ми маємо усвідомити – наскільки це шкодить конкурентоспроможності України. Тому це дуже правильно, що у першому читанні вже було проголосовано проект Закону «Про Фонд енергоефективності», - сказав в.о. Голови Комітету. Він подякував робочій групі, яка готувала законопроект до другого читання, та висловив переконання, що законопроект варто розглядати у другому читанні. О.Домбровський зазначив, що вже 3 роки в Україні діє програма «теплих кредитів», і завдяки європейським партнерам та успішній роботі Уряду вона впроваджується цілком ефективно. «Проте коштів, які виділяються по програмі, занадто мало. Тому і постає питання про необхідність голосування за Фонд енергоефективності. Задача Фонду, зокрема, полягає і в потенційному зменшенні державних витрат на субсидії», - наголосив він.

У свою чергу Віце-прем'єр-міністр України - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко назвав низку причин, за якими проект Закону «Про Фонд енергоефективності» необхідно проголосувати. «З кожної вкладеної гривні і споживача, і міжнародних партнерів, і держави, 20 копійок повертатимуться в бюджет як ПДВ, і окрім того – повертатимуться кошти за рахунок економії на субсидіях. Сьогодні ми розглядаємо принцип монетизації субсидій, зокрема – і на рівні домогосподарств. Це також суттєвий фактор для підвищення рівня фінансування енергоефективних заходів», - сказав представник Уряду.

Голова Підкомітету з енергозбереження та енергоефективності Олексій Рябчин наголосив, що головною метою створення Фонду є зменшення споживання енергії в Україні, а друга мета – поліпшення ситуації для споживачів, що не мають достатньо власних коштів для проведення енергоефективних заходів:  «Ми створюємо Фонд у такому вигляді, аби убезпечити від корупції, для того, аби забезпечити прозорість його діяльності, та головне – ефективність. Важливою умовою діяльності Фонду є те, що кошти мають залучати лише ОСББ».

Присутній за засіданні круглого столу керівник Групи підтримки України Єврокомісії Пітер Вагнер, розповідаючи про ключову мету Фонду, зазначив, що ідея полягає в тому, аби створити незалежну інституцію з прозорою діяльністю, яка надаватиме українцям змогу покращувати енергоефективність своїх зусиль. «Ми готові довірити кошти Міжнародній Фінансовій Корпорації (IFC), оскільки певні, що таким чином буде забезпечено прозорість їх використання. Ми хочемо, щоби все належним чином було впроваджено. Нам важливо, щоби українці відчували себе відповідальними власниками, зацікавленими у енергоефективних заходах», – підкреслив він.

Представник Федерального міністерства довкілля, збереження довколишнього середовища, житлової та ядерної безпеки Німеччини Юрген Кейнхорст зазначив, що німецький уряд розглядає реформу енергоефективності серед найвищих пріоритетів для Української держави. Він зауважив, що ця реформа є також і релевантним внеском від України для того, щоби виконати вимоги Паризької кліматичної угоди. Також він сказав, що Україні важлива не лише фінансова, але і технічна підтримка з боку міжнародних партнерів. Проте, на його переконання, і нашій державі варто демонструвати не лише зусилля, але і спроможність реалізовувати реформи.

Представник IFC Джеспер Крайер зазначив, що – якщо ідеться про енергоефективність – то в українських реаліях зекономити можна передовсім у багатоквартирних будинках. Він висловив переконання, що Фонд енергоефективності ефективно запрацює лише тоді, коли буде прийняте все необхідне законодавство, тобто - «пакет енергоефективності».

Про польський досвід створення Фонду енергоефективності розповів Анджей Райкевич, представник Польського агентства зі збереження енергії: «У діяльність Фонду залучені різні банки, в залежності від контрактів. Щороку банки отримують 35-40 млн євро, і вони використовуються для кредитування енергоефективності, близько 3500 багатоквартирних будинків модернізуються щороку». Коментуючи українську концепцію Фонду енергоефективності, А.Райкевич сказав, що вона подібна до польської, яка продемонструвала свою дієвість.

Верховна Рада України