Держохорона для членів Ставки та РНБО: у Раді з'явився законопроєкт
Нардеп Роман Костенко пропонує надавати державну охорону членам Ставки верховного головнокомандувача та РНБО навіть після завершення війни — ризики для них не зникають із звільненням з посади.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має закрити прогалину в безпековому законодавстві. Ініціатор — секретар комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Роман Костенко. Документ з'явився на сайті парламенту 2 вересня.
Суть пропозиції: державна охорона має поширюватися на людей, які ухвалювали ключові рішення під час війни, незалежно від того, чи обіймають вони посаду зараз.
«Неважливо, чи обіймає людина посаду зараз або вже звільнилася. Всі, хто ухвалював рішення, які сприяли знищенню ворога, перебувають під прицілом російських спецслужб. І держава має подбати про їхню безпеку. Загроза не зникає наступного дня після звільнення з посади або завершення війни», — пояснив Костенко.
Нардеп наголосив: чинне законодавство формувалося без урахування реалій повномасштабної війни, тож головнокомандувач ЗСУ, начальник Генштабу, керівники СБУ та розвідок досі не входять до переліку осіб, яких держава захищає.
Законопроєкт передбачає довічну охорону для президента часів війни та його родини після завершення повноважень. Виняток — імпічмент. Члени Ставки та РНБО після звільнення зможуть розраховувати на охорону впродовж 10 років, якщо виконували обов'язки під час воєнного стану. Родинам гарантуватимуть безпеку ще рік після припинення повноважень, а в разі насильницької смерті посадовця — до 5 років після завершення воєнного стану.
На охорону не зможуть претендувати засуджені за кримінальні правопорушення. Для реалізації ініціативи Управління державної охорони планують розширити майже вдвічі — з 2993 до 5500 співробітників. Комітет розгляне законопроєкт найближчим часом.
