Допомога для ВПО: як держава сама створює перешкоди

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні стикаються з штучними перешкодами, які держава створює власними бюрократичними процедурами. Люди втрачають виплати, місяцями чекають на компенсації та змушені звертатися до Омбудсмана, щоб відновити свої права.

Особливо складна ситуація на територіях активних бойових дій. Щоб отримати компенсацію за знищене житло, необхідне обстеження майна, але комісії не можуть виїхати туди через ризик для життя. Хоча постанова Кабміну № 815 передбачає можливість дистанційного обстеження, механізм не працює оперативно. До Уповноваженого з прав людини вже звернулися 1053 громадяни з цією проблемою, у 509 випадках права вдалося поновити.

Показовою є історія пана Євгена з Костянтинівки. Він подав заяву на компенсацію за знищений будинок у грудні 2025 року, але розгляд зупинили через необхідність обстеження. Дистанційне обстеження не проводилося кілька місяців, хоча закон відводить на це 30 днів. Лише у квітні 2026-го комісія звернулася по матеріали до космічного агентства, а будинок спочатку визнали «пошкодженим», а не знищеним. Після втручання Омбудсмана справа зрушилася, і право на компенсацію вдалося відновити.

Окрема проблема — постанова № 332, через яку діти-ВПО можуть втратити допомогу, якщо навчаються онлайн або в релокованій школі. Студенти ж втрачають виплати одразу після 18 років, навіть якщо продовжують навчання. Уповноважений звертався до Міністерства соціальної політики з пропозиціями змін, але навіть новий проєкт, який уже на погодженні, не вирішує ключових проблем.

Розмір допомоги на проживання не переглядався з березня 2022 року: 3000 грн для дітей та осіб з інвалідністю, 2000 грн для інших. За цей час прожитковий мінімум зріс на 34%, а ціни на оренду, ліки та продукти — у рази. Виплати, заморожені на рівні 2022-го, фактично перестають бути підтримкою.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини вимагає від Уряду до 1 вересня ухвалити рішення, які забезпечать допомогу дітям незалежно від форми навчання, безперервні виплати студентам 18–23 років та збільшення розміру допомоги відповідно до зростання прожиткового мінімуму. Люди не повинні роками доводити право на те, що держава сама їм гарантувала.