Закон Грема: Трамп отримав важіль тиску на покупців російської нафти

Дональд Трамп підписав закон, який дає Вашингтону право запроваджувати додаткові тарифи — аж до 100% — для країн, що продовжують купувати російську нафту. Утім, як пояснює менеджер із комунікацій Razom We Stand Максим Гардус, це не означає, що вже завтра Китай чи Індія відмовляться від російської сировини.

«Закон Грема не є нафтовим ембарго і не означає, що вже наступного дня Китай чи Індія припинять купувати нафту. Це насамперед надзвичайно потужний важіль впливу на переговорах для американської дипломатії», — наголошує експерт.

Розділ 113 закону стосується країн із п'ятірки найбільших імпортерів російської нафти. Ставка мита може коливатися від понад 0% до 100% — залежно від того, наскільки країна скорочує закупівлі. Перелік найбільших покупців переглядатимуть кожні 180 днів. За словами Гардуса, така конструкція фактично створює систему торгу: скорочуєш закупівлі — отримуєш нижче мито або виняток, не скорочуєш — ризикуєш доступом усього свого експорту до американського ринку.

Невеликим покупцям замінити російську нафту відносно легше. Інша річ — Китай та Індія з їхніми обсягами. У серпні Індія імпортувала близько 1,87 млн барелів російської нафти на добу, хоча в липні показник сягав рекордних 2,79 млн. Загальний імпорт нафти країною при цьому знизився до 4,17 млн барелів на добу. Ситуацію ускладнює війна між США та Іраном: перебої через Ормузьку протоку зробили альтернативну близькосхідну нафту дефіцитнішою та дорожчою.

«Повністю витіснити російські 1,5–2 млн барелів на добу з індійського балансу буде надзвичайно складно. Домовитися про поступове скорочення, квоту або більший дисконт для РФ — значно реалістичніше», — вважає Гардус.

Китай під американським тиском опинився у ще складнішій ситуації: російська нафта надходить туди маршрутами, які не залежать від Ормузької протоки. На тлі проблем із близькосхідними поставками Sinopec, навпаки, наростила закупівлі сорту ESPO — Reuters оцінювало додаткові обсяги на липень–вересень у 241–320 тис. барелів на добу.

Окрема тема — Туреччина, яка 2025 року купувала близько 317 тис. барелів російської нафти на добу. Щоправда, під час підготовки закону обговорювали інший список: Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан. Остаточний перелік має визначити Офіс торговельного представника США.

Підсумок простий: закон не перекриває російський нафтовий експорт автоматично. Він створює загрозу для найбільших покупців, а от перетворити цю загрозу на реальне скорочення російських нафтових доходів має американська дипломатія. Сам документ, названий на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, Трамп підписав 19 вересня 2026 року — він посилює санкції проти Росії та Ірану.