Джеффріс пояснив, чому демократи гальмують санкційний законопроєкт імені Грема

Гакім Джеффріс, який очолює демократичну меншість у Палаті представників, на пресконференції відповів на запитання, чому його однопартійці не поспішають підтримувати законопроєкт про додаткові санкції проти Росії та Ірану, названий іменем Ліндсі Ґрема. У Сенаті цю ініціативу ухвалили голосами обох партій, а от у нижній палаті демократи вже встигли публічно застерегти щодо неї.

Джеффріс наголосив: демократи були з Україною від першого дня повномасштабної війни. За його словами, кожен пакет допомоги, який ухвалював Конгрес, — це результат лідерства 46-го президента США Джо Байдена та демократів у Палаті представників, і ця лінія збережеться.

«Демократи в Палаті представників на чолі з (колишньою — ред.) спікеркою Ненсі Пелосі від самого початку підтримували український народ. Кожен законодавчий пакет, ухвалений Конгресом для підтримки хоробрості, мужності та суверенітету українців, став прямим результатом лідерства президента Байдена, демократів у Палаті представників або їхніх спільних зусиль, і це лідерство триватиме й надалі», — сказав він.

Водночас на запитання, чи хвилюються демократи через те, що документ може дати президенту США Дональду Трампу занадто широкі повноваження, Джеффріс відповів ствердно. Він зауважив, що багато його колег уже публічно висловлювали застереження, і чимало з них він поділяє. Тож закликав адміністрацію Трампа відмовитися від принципу «або по-моєму, або ніяк» і сісти за стіл переговорів із ключовими демократами.

«Варто сісти за стіл переговорів і обговорити це з майбутнім головою комітету Міксом, майбутнім головою комітету Нілом, а також із Ліндою Санчес, Стені Гойєром та іншими колегами, які мають ідеї щодо того, як ухвалити двопартійне рішення», — заявив лідер демократів.

Сам законопроєкт народився як спільна робота республіканця Ліндсі Ґрема та демократа Річарда Блюменталя, і загалом його підтримують 119 конгресменів з обох партій. Документ двічі переписували: ще до смерті Ґрема 11 липня сенатори разом із Білим домом пом'якшили частину положень. У першій редакції йшлося про мита для понад 60 країн і 500% тарифи на імпортерів російської нафти та газу, а в узгодженій версії залишилися лише п'ять основних імпортерів нафти і п'ять — газу, тарифна ставка коливається від 0 до 100%, а конкретні цифри визначатиме торговий представник США.

Уже після смерті Ґрема Трамп попросив доповнити документ санкціями проти Ірану та «військового крила» Хезболли, посилаючись на волю покійного сенатора. 7 серпня законопроєкт підтримав Сенат, а 11 серпня його передали до Палати представників.