Канада й Україна підписали декларацію про сторічне партнерство: що отримає Київ

Поїздка Володимира Зеленського до Канади стала однією з найбільш насичених закордонних поїздок президента — і за кількістю підписаних паперів, і за емоціями. Це вже п'ятий його візит до країни і третя зустріч із прем'єр-міністром Марком Карні на канадській землі.

До Канади Зеленський прилетів із Норвегії, де взяв участь у церемонії поховання короля Гаральда V і провів кілька робочих зустрічей із європейськими лідерами. Головні документи підписали в Калгарі, в провінції Альберта. Локація не випадкова: за годину їзди звідти, у гірському Банфі, саме проходило виїзне засідання канадського уряду, тож Зеленський виступив перед кабінетом міністрів у повному складі. До того ж саме до Альберти понад 130 років тому прибували перші українські переселенці. Нині в провінції мешкає понад 350 тисяч канадців українського походження, з них 70 тисяч — у Калгарі. «Обрій в Альберті схожий на прапор України», — сказав на спільній пресконференції Карні, який сам народився й виріс у цій провінції.

Саме тут сторони підписали Декларацію про сторічне партнерство. Це політична заява про наміри, а не юридично зобов'язувальний документ, але повноцінний Договір про сторічне партнерство планують укласти до грудня 2026 року — до 35-ї річниці визнання Канадою незалежності України. Серед пунктів декларації — обережний крок до спрощення поїздок: не безвіз, а намір «негайно ініціювати» включення України до списку країн, чиї громадяни можуть в'їжджати до Канади за електронним дозволом. Термінів у документі немає. Також домовилися почати переговори про окрему Угоду про соціальне забезпечення — це важливо для сотень тисяч українців, які виїхали до Канади після 2022 року. Згадано й новий інституційний механізм: спільний Банк оборони, безпеки та стійкості, який Канада, Україна та інші партнери розбудовуватимуть для залучення приватного капіталу в оборонпром.

Поки тривали переговори, перша леді Олена Зеленська відвідала дитячу лікарню Альберти — один із найбільших педіатричних центрів Західної Канади, де працює Школа доктора Гордона Таунсенда, що дозволяє дітям на тривалому лікуванні не переривати навчання. Вона також побувала в калгарійському центрі психологічної підтримки молоді «Саміт» і порівняла його з українською мережею центрів «12–21».

Помітна й зміна балансу у відносинах: Карні оголосив про запуск у Канаді національного цифрового маркетплейсу дронів, змодельованого за зразком української платформи Brave1. Перші контракти на цій платформі оцінюють у 50 млн канадських доларів, а згодом вона має десятикратно збільшити кількість дронів на озброєнні канадської армії. Третина вироблених за цією програмою дронів піде українським Силам оборони. Окремо оголосили про партнерство між General Dynamics Mission Systems-Canada та українською Green Tech Harvest, а також про довгострокову міжурядову програму спільного виробництва безпілотників, засобів протидії дронам і боєприпасів.

До технологічної співпраці додався пакет прямої фінансової підтримки: близько 350 млн канадських доларів на ракети-перехоплювачі через американський механізм JUMPSTART, майже 23 млн на зміцнення системи безпеки, близько 435 млн кредитних гарантій через ЄБРР на закупівлю газу й резервних генераторів перед зимою, 200 млн на підтримку проєктів в Україні та ще 10 млн у Фонд підтримки енергетики. На ветеранів і їхні родини виділяють до 40 млн канадських доларів, на повернення й реінтеграцію викрадених Росією українських дітей — до 6 млн, разом із новими санкціями проти восьми осіб, причетних до порушення прав дітей. Від початку повномасштабного вторгнення Канада надала Україні понад 26 млрд канадських доларів різнопланової допомоги й запровадила понад 3500 санкцій.

Спільна заява лідерів вийшла далеко за межі фінансів: підтверджено курс України на членство в НАТО та ЄС, домовлено про поглиблення співпраці в кіберзахисті, безпеку судноплавства в Чорному морі та протидію російському «тіньовому флоту». Сторони також заявили про намір домагатися відповідальності російського керівництва — зокрема через Спеціальний трибунал щодо злочину агресії та Міжнародну комісію з розгляду претензій.

Того ж дня в Калгарі міністр енергетики Канади Тім Ходжсон і перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль підписали окрему Спільну заяву про енергетичне співробітництво. У ній — стратегічне партнерство канадської Cameco та українського «Енергоатома» щодо постачання урану й послуг зі збагачення до 2035 року, спільна робота в межах МАГАТЕ за повернення українського контролю над Запорізькою АЕС і діалог про довгострокові контракти на скраплений газ з Канади.

У Торонто Зеленський зустрівся з керівниками канадського бізнесу — йшлося про оборону, енергетику, аграрний і банківський сектори. За присутності президента підписали два меморандуми: про співпрацю в гідроенергетиці між «Укргідроенерго» та канадським Агентством просування експорту і про залучення інвестицій у проєкти «Нафтогазу» на суму близько мільярда канадських доларів. Канадські банкіри й представники пенсійних фондів самі запропонували ідею спеціальних облігацій для України.

Були й зустрічі з українською громадою та меценатом Джеймсом Темертеєм, який від початку війни профінансував відновлення дитячого центру в Бородянці й генератори для українських лікарень і шкіл. А в Міжнародній школі підготовки військових пілотів у Норс-Бей, поблизу Торонто, Зеленський зустрівся з 21 українським курсантом і сам сів у кабіну симулятора літака. «Дуже пишаємося, що в нас в Україні, у наших Збройних Силах є таке покоління молодих пілотів. Дякуємо всім тим, хто на вашому шляху, у навчальному процесі, на тренувальних майданчиках піднімає рівень кожного з вас», — сказав він.

Свою промову в Калгарі Карні завершив словами, які звучали швидше як особиста обіцянка, ніж дипломатична формула: «Ваша боротьба — це наша боротьба, а ваша незалежність стане нашою перемогою». Наступного тижня Карні та Зеленський зустрінуться знову — у Нью-Йорку, а ще за тиждень Канада прийматиме Другу міжнародну конференцію щодо повернення українських дітей.