Схожі Конституції України та РФ: що спільного і де прірва

Основні закони України та Росії справді мають чимало паралелей. В обох країнах президентсько-парламентська республіка, глава держави є гарантом Конституції, а влада поділена на три гілки. Формулювання про свободу слова, зібрань, право на життя чи освіту часто майже дослівно збігаються. Це не дивно: обидва документи писалися на основі міжнародних стандартів, документів ООН та спадщини радянських конституцій.

Політолог Володимир Фесенко пояснює: розробники української Конституції 1996 року орієнтувалися на світовий досвід, зокрема й російський, адже Росія ухвалила свій основний закон у 1993-му. Запозичення окремих формулювань, як-от про президента-гаранта, — нормальна практика, а не копіювання. Натомість формат політичної системи українці свідомо будували за європейським зразком, зокрема французьким.

Принципова відмінність — державний устрій. Україна — унітарна держава, Росія — федерація з понад 85 суб'єктами. Це свідомий вибір Києва: після досвіду СРСР та Югославії федеративна модель вважалася ризиком сепаратизму. Різняться й парламенти: в Україні однопалатна Рада, у РФ — двопалатні Федеральні Збори.

Є й інші ключові розбіжності. Українська Конституція закріплює курс на ЄС та НАТО, непорушність кордонів і не визнає анексію Криму. Російська — дозволяє зміну кордонів між суб'єктами й включила півострів до свого складу. В Україні єдина державна мова — українська, у РФ республіки можуть встановлювати власні. Церква в Україні відокремлена від держави, а російська Конституція визнає «особливу роль» православ'я.

Найпоказовіша різниця — терміни президентства. В Україні чітко: 5 років і максимум два терміни поспіль. У Росії — 6 років, але поправки 2020-го фактично обнулили попередні терміни чинного президента. Фесенко називає це «переступанням межі норми» та проявом авторитарних тенденцій.

Головна ж проблема України, на думку експерта, — правовий нігілізм. Норми Конституції порушували за будь-якого президента, а Конституційний суд через війну не може повноцінно виконувати свої функції. Юридичну оцінку конституційності дій влади може давати лише він, а не політики чи журналісти.