НАБУ хоче змін у заставах: «Це кешбек від вкрадених активів»

Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов заявив, що бюро ініціює зміни до законодавства про застави. За його словами, нині цей запобіжний захід у деяких справах перестав працювати як стримуючий фактор і став частиною «кримінальної економіки».

«Ми часто бачимо ваші коментарі про те, що "зловили і відпустили". Поговоримо детальніше про запобіжні заходи, а саме про заставу», — написав Абакумов у Facebook.

Як приклад він навів справу «Мідас». За даними слідства, мільйони гривень застави за топпосадовців вносяться з рахунків компаній із сумнівною діяльністю, які формально не пов’язані з підозрюваними. Засновники таких фірм часто не можуть пояснити, чим займається їхній бізнес і чому раптом вирішили внести величезні суми.

«Не можуть, бо за ширмою таких підставних осіб стоять інші люди — реальні бенефіціари цих компаній. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо», — пояснив детектив.

Механізм схеми такий: готівку, накопичену внаслідок протиправної діяльності, обмінюють на безготівкові кошти на рахунках компаній, які потім формально виступають заставодавцями. За таку «послугу» беруть від 10% до 30% від суми застави. «Це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес», — зазначив Абакумов.

Він наголосив, що фінансовий моніторинг у таких випадках не спрацьовує, тож застава фактично стає «платою за мовчання» і «кешбеком для держави». Тому НАБУ підтримує законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року, який може стати основою для змін. «Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним? І головне — чи мають ці кошти законне походження?» — резюмував Абакумов.