Краматорськ у списках Кремля: як Росія «обирає» депутата для міста, якого не контролює

У документах російського ЦВК Краматорськ і Слов'янськ раптом опинилися в одному окрузі з Горлівкою — разом із 551 тисячею виборців. Самі міста живуть під українським прапором, а «голосування» там призначили на 18–20 вересня. Кремлю, схоже, не потрібні ні реальний виборець, ні контроль над містом — потрібен протокол, який можна покласти на стіл переговорів.

Показати виборцю «Єдиній Росії» було нічого: дефіцит пального, згорілі склади Wildberries, жодної перемоги на фронті. Картинку дала армія: 1 серпня Росія випустила по Києву 27 балістичних ракет, збити вдалося дві, а в ніч на 5 серпня загинули 17 людей. Рейтинг партії у ВЦИОМ за той самий місяць пішов за ракетами — з 32,1% на початку серпня до 39,2% за три тижні. Збіг у часі причини не доводить, та й у травні ВЦИОМ змінив методику, але потрібну картинку «нас б'ють дронами — ми відповідаємо балістикою» Кремль отримав саме тоді, коли інших аргументів не лишилося.

Під цю картинку Москва четвертий рік добудовує власну «вертикаль» на окупованих землях: запис чотирьох областей до статті 65 Конституції РФ у 2022-му, «вибори» до окупаційних рад у 2023-му, 95,3% за Путіна в «ДНР» у 2024-му і нарізка округів у 2025-му. Тепер сім округів на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі й Херсонщині плюс чотири в Криму й Севастополі. Для світу ці мандати нікчемні — ще 2022 року Генасамблея ООН 143 голосами відкинула анексію. Але адресат у них інший: Конституція Росії забороняє відчуження території, тож на кожну вимогу Кремль відповідатиме посиланням на «обранців».

Регіональну групу «Єдиної Росії» по окупованих областях очолюють не Пушилін чи Сальдо, а московські політики й адмірал — Водолацький, Москалькова, Ніконов, Касатонов. На Херсонщині всі четверо кандидатів округу № 187 — депутати окупаційної «облдуми». Від ЄР іде Олена Дмитрук, колишня власниця «Херсонліфту» й вдова нардепа Миколи Дмитрука, тепер перша заступниця голови «думи»; у 2022-му вона агітувала земляків брати російські паспорти, а обвинувальний акт щодо неї прокуратура вже скерувала до суду — їй загрожує від 15 років до довічного. На Запоріжжі місцевого кандидата ЄР не знайшла: округ № 93 дістався Олексію Тихомирову, депутату кримської «Держради», який до 2014 року засідав у Верховній Раді АР Крим від комуністів. В Україні він із 2016 року підозрюваний у держзраді та під санкціями РНБО.

На Донеччині в Макіївському окрузі № 13 йде спецкор «Первого канала» Ірина Куксенкова, у Донецькому окрузі № 14 — депутат Держдуми Олександр Бородай, 2014 року «прем'єр ДНР». У Горлівському окрузі № 15 колаборант Сергій Макаров з вугільного холдингу «Імпекс-Дон» змагається з уродженцем Смоленщини Андрієм Крамаром (ЛДПР), соратником Пушиліна, а КПРФ висуває 27-річного Сергія Захарченка, сина першого ватажка «ДНР». На Луганщині обидва округи ЄР віддала колаборантам із «Народної ради ЛНР» — Денису Колесникову та Івану Санаєву. Групу «Справедливої Росії» по окупованих територіях очолює Сергій Арбузов, перший віцепрем'єр часів Януковича, розшукуваний в Україні.

Останні опитування перед забороною публікацій дають ЄР 37,4% у ВЦИОМ і 33% у ФОМ, тоді як прогноз ВЦИОМ для партії — 51–53%, що збігається не з рейтингом, а з KPI Кремля «понад 50%». Окуповані території в цій арифметиці працюють як подушка — і це при тому, що 62% росіян, за даними «Левада-Центру», хочуть переговорів з Україною. Обличчям партії, яка «інтегрує» ці землі, стала Марія Львова-Бєлова з першої п'ятірки, яку Міжнародний кримінальний суд розшукує за депортацію українських дітей саме звідти.

ЦВК України визнала ці «вибори» нікчемними, МЗС і розвідка попередили про наслідки. Але якщо 2023 року окупаційні «вибори» засуджували міністри G7 спільною заявою, то цього разу окрім заяви International IDEA спільного міжнародного голосу не чути. Депутат від Краматорська сидітиме в Думі вже цієї осені — і якщо світ промовчить зараз, наступним кроком Москва вимагатиме саме місто.