Нові санкції: від алюмінієвих заводів до «Маші та Ведмедя»
Україна запровадила чотири нові пакети санкцій, які б'ють по окупаційній вертикалі РФ — від чиновників до виробників мультфільмів. Розповідаємо, що саме потрапило під обмеження.
Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснив, що нові обмеження охоплюють кілька рівнів російської системи, яка забезпечує війну проти України. До списків потрапили представники окупаційних адміністрацій, ті, хто економічно експлуатує тимчасово захоплені території, та постачальники матеріальних ресурсів для армії РФ.
Серед фігурантів — Юрій Турульов та Санал Адьяєв, які діяли на Херсонщині: перший займався адміністративно-правовою інтеграцією загарбаних земель, другий — незаконним вивезенням українського зерна. Депутат Держдуми Віктор Кушнір потрапив під санкції за тіньове забезпечення армії РФ дронами та спорядженням. Також у списку — заступник голови Держдуми Сергій Бабурін, який публічно виправдовує окупацію та заперечує українську ідентичність.
Стратегічним ядром пакета стали обмеження проти підприємств групи «РУСАЛ»: Саяногорського, Красноярського, Братського та Уральського алюмінієвих заводів, а також керуючої компанії «Русскій алюміній Менеджмент». Власюк наголосив, що важливо перекривати весь виробничий ланцюг: глинозем надходить від Aughinish Alumina, що належить «РУСАЛу», тож тривають перемовини, щоб ЄС або уряд Ірландії обмежили ці постачання.
Під санкції потрапив і так званий «Кримський дослідний інститут безпілотних технологій», ініційований Сергієм Аксьоновим. Ця структура створює FPV-дрони, системи РЕБ та штучного інтелекту, а також готує операторів та інженерів. Окремо обмежили підприємства, без яких російський ОПК не може працювати: «Мєталл Індастрі» постачає металообробне обладнання для «Калашникова» та інших, а «Інженерно-промислова компанія» виробляє димові машини ТДА-3 для маскування військ.
Несподіваним стало включення до пакета виробників анімації — ТОВ «Маша та Ведмідь», студії «Анімаккорд» та «Студії МіМ». Власюк пояснив, що це розширює санкційний тиск на гуманітарну сферу. Тепер Україна має правові підстави звернутися до Netflix та YouTube щодо припинення взаємодії з підсанкційними особами, блокування монетизації та поширення їхнього контенту на українську аудиторію.
Читайте також
