Податкова правка проти роботів: як помилка у законі загальмувала армію

Історія, яка могла б стати черговим українським військово-технологічним успіхом, перетворилася на п'ятимісячний квест із виправлення власної ж помилки. Усе почалося з безневинного на перший погляд законопроєкту про оподаткування банків, а закінчилося панікою у всьому секторі наземних роботизованих комплексів (НРК).

1 жовтня 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14097 — формально він стосувався банківського оподаткування. Але вже з 1 січня 2026-го змінений податковий режим вдарив по НРК: ПДВ на комплектуючі для роботів з'їдав маржу виробників. За середньої ціни одного комплексу у 638 834 грн план на 25 тисяч одиниць потребував додаткових 3,19 млрд грн — або скорочення закупівлі на чотири тисячі роботів.

Виробники опинилися між молотом і ковадлом: частина контрактів була укладена за фіксованою ціною, тож податковий сюрприз просто знищував їхній прибуток. Рентабельність військової продукції і так обмежена 25%, а тут компанії виходили у нуль або мінус. Дехто почав відмовлятися від контрактів, що загрожувало зривом постачань на передову.

Ситуацію ускладнили кадрові зміни у Міноборони — від призначення нового міністра до перестановок у департаментах. Через це виправлення затягнулося на довгі п'ять місяців. Лише наприкінці травня 2026-го Рада ухвалила законопроєкт про звільнення від ПДВ операцій із постачання НРК, а з червня пільга запрацювала.

Експерти ГАР МО розібрали цей кейс і виявили системні проблеми: відсутність оцінки впливу на оборону для "непрофільних" законів, слабкий моніторинг ризиків, немає "єдиного вікна" для виробників і чіткого механізму перерахунку цін у контрактах. Головний висновок — війна не пробачає системних помилок, тож державі потрібні механізми не лише для створення, а й для швидкого виправлення таких збоїв.