Рада хоче голосувати в укритті: 368 місць і Wi-Fi без інтернету

Спікер Руслан Стефанчук, його перший заступник Олександр Корнієнко та ще 41 народний депутат підписалися під проєктом постанови про роботу парламенту під час тривог і сигналів про підвищену небезпеку. Документ має замінити правила, ухвалені ще в лютому 2023 року.

Зараз пленарне засідання переривають на час тривоги, а відновлюють через 15 хвилин після відбою. Якщо ж тривога триває понад три години, засідання не поновлюється взагалі. Через цілодобові дронові атаки на Київ і небажання депутатів засиджуватися на роботі Рада часто просто не повертається до роботи.

Нова схема виглядає простіше: засідання можна продовжити вже через 10 хвилин після оголошення тривоги. Нікуди виїжджати не потрібно — укриття розташоване за тією ж адресою, на Грушевського, 5. Це зала на мінус першому поверсі, де зазвичай збирається Погоджувальна рада, так званий «Кінозал», та кілька холів поруч. За словами Стефанчука, там уже підготували 368 місць. За замовчуванням депутати працюватимуть у звичній залі, а спускатися вниз будуть лише за потреби.

Комітет з питань регламенту розглянув документ наступного дня після реєстрації та рекомендував ухвалити його в цілому. Єдина правка: якщо тривога завершиться, поки депутати сидять в укритті, повертатися до головної зали можна буде лише після окремого голосування.

Головна складність — голосування. У підвалі немає системи «Рада», тож керівництво парламенту планує задіяти окремий веб-застосунок. Він працюватиме лише в захищеній Wi-Fi-мережі без доступу до інтернету, яка покриватиме зону укриття. Підключитися можна буде з власного телефона чи планшета через QR-код і логін із паролем. За словами Корнієнка, через застосунок депутати отримуватимуть порядок денний, записуватимуться на виступи й голосуватимуть, а згодом туди можна підтягнути й систему електронного документообігу. Хто вийде за периметр зали, від системи відрізаний — це підтвердив Стефанчук.

Опозиція вже має претензії. Нардеп Ярослав Юрчишин із «Голосу» сумнівається в гарантіях невтручання: система реєстрації через код, який знає апарат, на його думку, ставить під питання захист персонального голосування. Він пропонує одразу оприлюднювати результати у відкритих даних, але зізнається, що регулярно цього, ймовірно, не робитимуть. Сергій Євтушок із «Батьківщини» припускає, що фракція утримається: мовляв, органам місцевого самоврядування онлайн-засідання заборонили, тож чим депутати кращі.

Володимир Ар’єв із «Європейської солідарності» називає систему незахищеною: вона не сертифікована, а гаджети — особисті телефони, на які можна запустити шкідливу програму. Він також попереджає, що процедуру ухвалення важливих євроінтеграційних законів згодом можуть оскаржити в Конституційному суді. Серед альтернатив він називає голосування підняттям рук із Лічильною комісією від усіх фракцій, обговорення в підвалі під час тривог і голосування в залі після відбою, а також повернення до практики весни 2022 року, коли рішення ухвалювали на Погоджувальній раді.

Співрозмовники з монобільшості визнають: ухвалити постанову в нинішньому вигляді буде вкрай важко. У вівторок, коли Рада звільняла генпрокурора, депутати працювали без перерв на тривоги — понад 300 голосів. Тож потреба в терміновому спуску під землю поки не виглядає беззаперечною для більшості. Але «план Б» уже з'явився, і питання лише в тому, коли він стане основним.