Рада ухвалила закон про покарання за шахрайські колцентри

Документ зареєстрували в парламенті ще 2023 року, а за основу ухвалили навесні 2024-го. Тепер Кримінальний кодекс доповнять статтею 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство». Вона охоплює незаконне збирання, зберігання, обробку та використання персональних даних, банківської таємниці, реквізитів платіжних карток і кодів авторизації — якщо все це роблять, аби заволодіти чужим майном через обман чи зловживання довірою з використанням електронних комунікацій.

За такі дії загрожує від трьох до восьми років позбавлення волі з забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років. Якщо злочин повторний або вчинений групою за змовою — від п'яти до десяти років. А в умовах воєнного чи надзвичайного стану або у складі організованої групи — від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

З'являться й нові статті — 255-4 «Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній» та 255-5 «Залучення до участі у електроннокомунікаційній шахрайській організації». Вони запроваджують формальний склад злочину, щоб ефективніше протидіяти системним схемам, зокрема «фінансовим пірамідам». Організаторам і керівникам таких структур загрожує від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, а за участь чи надання послуг — від п'яти до десяти років, теж із конфіскацією. У воєнний або надзвичайний стан покарання зростає до восьми-тринадцяти років.

Водночас той, хто був учасником організації, але викрив її до вручення підозри, може уникнути відповідальності. Виняток — організатор і керівник колцентру.

Тема болюча не лише на папері. 4 вересня НАБУ та САП оголосили про операцію «Карфаген» — розслідування ймовірної злочинної організації на чолі з посадовцем Офісу генерального прокурора. За версією слідства, вона прикривала шахрайські колцентри та легалізувала кошти. Серед затриманих — посадовець ОГП Сергій Кропива, знаний у матеріалах НАБУ як «Канцлер».