Рада ухвалила закон про «чорні» кол-центри: до 12 років за ґратами

Йдеться про Закон №10190, який вносить зміни до Кримінального кодексу щодо відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство. Перша версія законопроєкту з'явилася в парламенті ще 2023 року, і лише тепер вона набула сили закону.

У Кримінальному кодексі з'явилися нові статті — про крадіжку та використання чужих персональних даних, банківських таємниць і реквізитів карток. А за організацію шахрайського кол-центру, керівництво ним чи участь у його діяльності загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Схеми, якими користуються такі структури, добре відомі багатьом українцям. Найпоширеніша — дзвінки від імені нібито співробітників служби безпеки банків (НБУ, ПриватБанк, Монобанк та інших), СБУ чи поліції: людині кажуть, що з її картки от-от зникнуть гроші, і виманюють SMS-код, PIN або реквізити. Другий популярний напрям — інвестиційні схеми, де пропонують вкласти кошти в «прибуткові» платформи: криптовалюту, акції світових компаній чи фейкові сировинні біржі.

Оскільки українці вже доволі обізнані з цими трюками, багато кол-центрів змінили цільову аудиторію. Тепер вони частіше телефонують до мешканців країн ЄС, Казахстану та Молдови, використовуючи підміну номерів (спуфінг) і знання іноземних мов.

Боротьба з цією індустрією ведеться не лише на законодавчому рівні. Так, у серпні 2026 року Національна поліція разом із СБУ та Офісом генпрокурора провела понад 400 обшуків і припинила роботу 94 шахрайських кол-центрів, виявивши 1794 обладнаних робочих місця. А банки дедалі частіше застосовують алгоритми на базі штучного інтелекту, щоб автоматично блокувати підозрілі транзакції та виявляти картки-«дропи», на які виводять вкрадені гроші.