Рада звільнила Кравченка з посади генпрокурора: 317 голосів «за»

Голосування стало фінальною точкою в історії, яка розгорталася кілька днів. Спершу президент своїм указом відсторонив Кравченка від посади, але останнє слово в питанні звільнення генпрокурора залишалося саме за парламентом — і депутати його сказали.

Перед голосуванням Кравченко висловився у своєму Telegram-каналі. Він визнав, що президент має право вносити подання про звільнення Генерального прокурора та відсторонювати його від обов'язків під час воєнного стану. Водночас наголосив: ні Конституція, ні закон про правовий режим воєнного стану не дають главі держави права тиснути на депутатів у питаннях, які належать до їхніх виключних повноважень.

За словами Кравченка, за час роботи на посаді йому надходили десятки матеріалів від антикорупційних органів щодо підозр народним депутатам, і чимало з них були безпідставними або юридично натягнутими. Він запевнив, що не підписав жодного політично вмотивованого процесуального рішення — ні щодо опозиції, ні щодо депутатів провладної сили.

Єдине, про що ексгенпрокурор жалкує, — що під тиском президента не підписав підозру директору НАБУ значно раніше. Верховній Раді він подякував за довіру і зазначив, що з повагою прийме будь-яке її рішення щодо власного звільнення.

Загострення навколо очільника прокуратури почалося після старту розслідування НАБУ та САП у справі «Карфаген» — про можливе «кришування» шахрайських кол-центрів чиновниками Офісу генерального прокурора. Після обшуків в ОГП детективи зіткнулися з тим, що фігуранти справи знали про майбутні слідчі дії заздалегідь.

14 вересня Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу за підроблення офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі, а також другу підозру — людині, близькій до керівника САП Олександра Клименка. Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Кравченка, а Офіс генпрокурора повідомив, що відмітки про підозру Кривоносу в реєстрі скасували.