Як Рахункова палата стає незалежнішою та чому це важливо для відновлення
Довіра до використання державних коштів стає стратегічним активом для України на шляху до ЄС. Рахункова палата впроваджує міжнародні стандарти аудиту — і це змінює систему.
Для країни, яка воює, відбудовує зруйновані міста і водночас готується до членства в Європейському Союзі, довіра до того, як витрачають публічні гроші, — не просто красиве гасло, а реальний інструмент. Її створюють не лише закони та звіти, а й незалежний фінансовий аудит, який дозволяє бачити, куди йдуть кошти платників податків і донорів.
Ключову роль у цьому відіграє Рахункова палата — вищий орган державного аудиту. Останніми роками вона активно реформується. Наприкінці 2024 року набрала чинності нова редакція Закону «Про Рахункову палату»: він розширив повноваження установи, посилив її незалежність і створив умови для роботи за міжнародними стандартами ISSAI.
У 2023 році оновили методології фінансового аудиту, аудиту відповідності та аудиту діяльності. А в межах проєкту EU4PFM провели понад 1100 практичних робочих сесій і більш ніж 120 навчальних заходів. Тобто реформа перейшла з паперів у реальну щоденну роботу аудиторів.
Окремий напрям — аудит консолідованої фінансової звітності. Він має дати відповідь на просте питання: чи можуть парламент, уряд, громадяни й міжнародні партнери довіряти фінансовій інформації, на основі якої ухвалюють рішення? Для України в умовах відновлення це критично.
Наступний етап — Фаза III EU4PFM — має закріпити зміни. У фокусі: подальше впровадження ISSAI, розвиток аудиту консолідованої звітності, управління якістю та професійний розвиток аудиторів. А головне — щоб результати аудитів реально впливали на рішення парламенту та уряду.
Як підсумок: незалежний аудит — це не просто контроль, а основа суспільної довіри до держави. І цю довіру Україна потребує як ніколи.
