Прослуховування лише за рішенням судді: Рада готує реформу кримінальної розвідки

У Верховній Раді готують до внесення законопроєкт про кримінальну розвідку, який має запровадити європейську модель збору інформації про злочини. Про це розповіла нардепка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк.

Право проводити кримінальну розвідку отримають лише 12 державних органів: Національна поліція, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ, Служба зовнішньої розвідки, митниця, прикордонники, розвідка Міноборони, Управління державної охорони, Державна кримінально-виконавча служба та Військова служба правопорядку.

Найчутливіші заходи — прослуховування, зняття інформації з електронних мереж, проникнення до житла та моніторинг банківських рахунків — дозволятимуть лише за ухвалою слідчого судді. Контрольовані закупки проводитимуть за постановою прокурора, а впровадження агентів у злочинне середовище — за рішенням керівника підрозділу.

Окремо законопроєкт захищає від політичного тиску: розвідувальні заходи щодо адвокатів, суддів, нардепів і керівництва НАБУ, САП та СБУ можливі лише з санкції Генерального прокурора.

Документ також легалізує статус конфіденційних інформаторів. Вони зможуть отримувати винагороду без оподаткування та декларування. Водночас заборонено залучати до співпраці адвокатів, журналістів, лікарів і священнослужителів, якщо це розкриє професійну таємницю.

Оператори зв'язку, інтернет-провайдери, соцмережі та платіжні сервіси будуть зобов'язані співпрацювати із суб'єктами кримінальної розвідки, зокрема у справах про відмивання коштів і фінансування тероризму.