Шпигуноманія в РФ: як параноя Кремля паралізує владу й економіку

Замість звичних звинувачень у корупції, спецслужби РФ дедалі частіше інкримінують чиновникам державну зраду. Кількість таких справ зросла в десятки разів порівняно з довоєнним періодом: якщо раніше фіксували 10–15 на рік, то лише за березень 2026 року суди винесли 48 вироків.

Під прицілом опинилися посадовці Мінцифри, Міноборони, Міненерго та уряду Москви. Показовим став арешт колишнього заступника міністра цифрового розвитку Максима Паршина, якого засудили до 9 років ув'язнення. Наприкінці липня затримали заступника гендиректора та двох топменеджерів Газпром енергохолдингу — це сигнал усій нафтогазовій галузі.

«Звинувачення у зраді та шпигунстві стали універсальним інструментом для приборкання будь-якої автономії чи ініціативи всередині системи», — зазначають аналітики.

Через страх переслідувань держструктури, бізнес і наукові установи масово засекречують дані. Росстат припинив публікувати демографічні показники та відомості про зарплати чиновників і лікарів, а понад 14 відомств взагалі перестали оновлювати базову статистику.

Це вже впливає на ухвалення рішень на найвищому рівні. Під час паливної кризи в Криму, коли бензин був лише на кількох відсотках АЗС, Путін публічно запевняв про надійну систему постачання — про реальний провал його не наважилися поінформувати. Сам очільник Кремля, за словами інсайдерів, боїться завершення війни без результатів: «Вони мене повісять».