Відмова у виїзді через родича-ухилянта: що каже закон

Історія, що стає дедалі поширенішою: чоловік намагається вивезти батька з інвалідністю за кордон, але прикордонники розвертають його назад, вимагаючи спочатку повернути брата, який раніше виїхав з батьком і залишився за кордоном. Саме це сталося 5 серпня на пункті пропуску «Шегині».

Юрист Юрій Айвазян наголошує: така позиція прикордонників незаконна. Порушення попереднім супроводжувачем правил повернення не може автоматично перекладати відповідальність на іншого сина, який має повний пакет документів для догляду. Згідно з постановою Кабміну № 57, повнолітній син має право супроводжувати батька з І або ІІ групою інвалідності за наявності акта про догляд, довідки про компенсацію чи документів про спільне проживання. Якщо інвалідності немає, але є потреба у постійному догляді, потрібні свідоцтво про народження та висновок лікарсько-консультативної комісії.

Уже є судова практика, яка підтверджує правоту громадян. У рішеннях № 440/1961/25 та № 200/408/25 суди чітко вказали: недотримання правил попереднім супроводжувачем не є підставою для заборони виїзду іншій особі.

Оскаржити відмову можна двома шляхами. Перший — адміністративна скарга на ім'я начальника 7 прикордонного Карпатського загону, який обслуговує «Шегині». На це дається місяць, тобто до 5 вересня 2026 року. Другий — позов до окружного адміністративного суду проти військової частини 2144. Загальний строк подачі — шість місяців, але після відповіді на скаргу він може скоротитися до трьох.

Навіть виграна справа не стає автоматичним пропуском на кордоні, але позбавляє прикордонників підстав посилатися на неповернення брата. Перед наступною спробою варто підготувати повний пакет документів: оригінали паспортів, військово-обліковий документ, свідоцтво про народження, документи про інвалідність батька чи висновок ЛКК, акт догляду, копію відмови, скаргу з доказом подання та роздруківки судових рішень.